Чим нотаріусам не догодили іпотечні договори, укладені в забезпечення більш ніж одного кредиту клієнта?

Президент Київського Банківського Союзу Леонід Черновецький через АКБ «Правекс-Банк» звернувся до міністра юстиції Олександра Лавриновича з проханням роз’яснити: на якій підставі нотаріуси відмовляються посвідчувати іпотечний договір нерухомого майна, що забезпечує два і більше зобов’язання клієнта банку за декількома кредитними договорами?

Л.Черновецький звертає увагу міністра юстиції на той факт, що ст.3 Цивільного кодексу передбачає такий принцип цивільного права, як свобода договору. Цей принцип дозволяє сторонам договірних зобов’язань на власний розсуд регулювати ряд питань, якщо законом не передбачено прямо протилежне. А ст.6 ЦК встановлює, що сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і регулювати свої відносини на власний розсуд.

«Незважаючи на те, — підкреслює президент КБС, — що Цивільний кодекс, закон «Про іпотеку» не містять положень щодо укладення одного іпотечного договору для забезпечення декількох кредитних зобов’язань, норми цивільного права не виключають такої можливості і не містять імперативних норм щодо обмеження клієнта банку в такому праві.

Тому Асоціація звернулася через «Правекс-Банк» у Міністерство юстиції, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади і на яке покладене зобов’язання щодо забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, з проханням надати кваліфіковані роз’яснення про застосування норм чинного законодавства із зазначеного питання».

Версiя для друку

Підприємництво

Співзасновників не звільняють, підкреслив ВС і зобов’язав суд першої інстанції «перерахувати» учасників загальних зборів

...У січні 2000 року Л-ка В.І. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є одним із співзасновників колективного підприємства (далі — КП) «Універмаг «Ю.». 25 вересня 1998 року на загальних зборах було прийнято рішення про продаж будівлі універмагу. У зв’язку з тим, що Г-ка Р.М. неналежно виконувала свої обов’язки керівника підприємства, вона рішенням загальних зборів від 11 березня 1999 року була відсторонена від посади директора універмагу. Однак Г-ка Р.М. 19 березня 1999 року від імені КП «Універмаг «Ю.» уклала договір купівлі-продажу універмагу з МПП «В.», а 14 квітня 1999 року — з М-ним В.В. про продаж павільйону. Вважаючи, що Г-ка Р.М. діяла незаконно і всупереч Статуту підприємства, просила задовольнити позов і визнати договори купівлі-продажу від 19 березня і 14 квітня 1999 року недійсними...