«Гарний» проект

Система реабілітації інвалідів потребує вдосконалення

Нині в Україні налічується близько 2,67 млн інвалідів. За останнє десятиріччя частка осіб цієї категорії в загальній структурі населення збільшилась із 4% до більш як 5%. На сьогодні вже сформовано фундамент реабілітаційної мережі, а саме — започатковано діяльність центрів соціальної та професійної реабілітації інвалідів. У нашій державі налічується близько 392 таких установ різного профілю.

Незважаючи на деякі позитивні зрушення, процес формування реабілітаційної інфраструктури значно відстає від потреб і не відповідає вимогам сьогодення.

Саме для вирішення цієї наболілої проблеми та усунення недоліків правового регулювання цього питання народними депутатами В.Сушкевичем та М.Нощенком був поданий проект закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

Законопроект спрямований на створення цілісної державної реабілітаційної системи, що впливатиме як на інвалідів, так і на їхнє соціальне оточення.

Автори документа звертають увагу на те, що в законопроекті сформульовано основні принципи державної політики у сфері реабілітації інвалідів, визначаються види і форми реабілітаційних заходів, типи реабілітаційних установ та регулюється питання фінансового забезпечення реабілітації інвалідів. Також законопроект пропонує створити Державний комітет у справах інвалідів та розробити державну програму реабілітації інвалідів.

Фінансове забезпечення проекту закону передбачається здійснювати з держбюджету, місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та інших джерел, не заборонених законом. Пропонується виділення додаткових бюджетних асигнувань у розмірі 14,5 млн грн. Загалом для впровадження в дію цього законопроекту необхідні додаткові фінансові ресурси в обсязі 19 млн грн.

Прийняття цього законопроекту сприятиме запровадженню комплексного підходу до реабілітації осіб, які втратили певні функції, їх самореалізації, утвердженню самостійності та адаптації в суспільстві, забезпеченню на цій основі повнішого соціального захисту інвалідів.

Повернути довіру вкладників важко, але можливо

З набранням чинності законом «Про податок з доходів фізичних осіб» у порядку оподаткування доходів фізичних осіб відбулися значні зміни, оскільки оподатковуватись стали такі доходи фізичних осіб, які раніше не були об’єктом оподаткування. Одним із таких «нових» доходів, який підлягає оподаткуванню, є доход у вигляді відсотків на банківський депозит.

Саме для вирішення цього питання народними депутатами України О.Турчиновим та А.Семиногою був поданий проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Цим законопроектом пропонується звільнити фізичних осіб від сплати податку на доходи у вигляді відсотків за банківськими вкладами і депозитними сертифікатами.

Прийняття цього проекту закону поверне інвестиційну привабливість банків, довіру вкладників до банківської системи, а також дозволить банкам не скорочувати темпів кредитування економіки України.

Законопроект суттєво пом’якшить життя вкладників і банків. Для цього автори законопроекту пропонують змінити редакцію п.4.3 ст.4 закону «Про податок з доходів фізичних осіб».

Зазначений проект життєво необхідний, однак для запобігання виникненню законодавчих колізій необхідно викласти у відповідній редакції п.7.2 ст.7 закону, в якому встановлено ставки податку на відсотковий та дисконтний прибутки.

Депутати пропонують збільшити надходження до держбюджету за рахунок тютюновиробників

В Україні фактично створено «податковий рай» для тютюнового виробництва. Однак, незважаючи на це, надходження до державного бюджету збільшуються незначними темпами. Як наслідок, держава та суспільство не одержують від тютюновиробників належної компенсації за шкоду, завдану населенню тютюнопалінням.

Саме на подолання цієї проблеми спрямований проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби», поданий народними депутатами України С.Косіновим і О.Турчиновим.

Автори законопроекту пропонують збільшити ставки на окремі види тютюнової продукції на 5 — 10%, що призведе до відповідного збільшення надходжень до держбюджету та компенсує втрати від можливого зменшення абсолютної величини надходжень унаслідок інфляції.

Запропоноване підвищення не призведе до жодних несприятливих наслідків, у тому числі з точки зору збільшення нелегального обігу тютюнових виробів.

Вищевказаний проект закону не передбачає запровадження нових видів податків, зборів та обов’язкових платежів, а навпаки — спрямований на збільшення надходжень до держбюджету від акцизного збору з тютюнових виробів, на узгодження вітчизняних ставок акцизного збору зі ставками оподаткування тютюнових виробів у країнах Європейського Союзу.

«Поганий» проект

Людей садитимуть за замах на «економічний добробут» країни?

Нацбанк запропонував ввести до Кримінального кодексу нову статтю про захист банківської таємниці, а у КПК — статтю про проведення вилучення з банку документів, що містять банківську таємницю щодо фізичної особи, тільки за мотивованою постановою суду.

Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№3432) був зареєстрований у березні цього року. Автори вважають, що цей проект значно вдосконалить правовий режим банківської таємниці.

Незважаючи на те, що сьогодні ст.16411 КпАП передбачає адмінвідповідальність за незаконне розголошення і використання банківської таємниці, Нацбанк пропонує доповнити КК новою статтею 2321 «Незаконні дії стосовно банківської таємниці».

Стаття передбачає кримінальну відповідальність за незаконне використання або розголошення банківської таємниці особами, які володіють такою інформацією через свої професійні або службові обов’язки. Причому відповідальність настає тільки в разі, якщо перераховані дії завдали матеріальної шкоди банку, іншим юридичним або фізичним особам чи державі.

Нацбанк аргументує свою позицію тим, що на сьогодні порушення правового режиму інформації, яка містить банківську таємницю, не передбачає кримінальної відповідальності, незважаючи на те, що подібні відомості можуть бути використані для недобросовісної конкуренції, що може призвести до крадіжок, шахрайства і скоєння тяжчих злочинів.

До того ж, як стверджують автори, поняття «комерційна таємниця» і «банківська таємниця» не тотожні і відрізняються своїм змістом та правовим режимом.

Слід зазначити, що подібна кримінальна відповідальність закріплена в законодавствах Австрії, Греції, Данії, Іспанії, Франції, Швеції, Росії та навіть Вірменії.

Введення до КПК статті про порядок вилучення банківських документів, що містять банківську таємницю, відповідатиме ст.124 Конституції, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Пропонована стаття також забезпечить виконання вимог ч.5 ст.141 КПК, яка вказує, що розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, допускається тільки з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду.

Профільний Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував ВР прийняти цей проект за основу.

Комітет ВР з питань європейської інтеграції, проаналізувавши ініціативу Нацбанку, визнав, що проект відповідає законодавству ЄС і принципам СТО. Крім того, він потрапляє в сферу регулювання Конвенції про взаємодопомогу у кримінальних справах між державами — членами ЄС, директиви Європейського парламенту, Ради з ініціації діяльності кредитних установ та інших документів.

Комітет з питань правової політики зайняв жорсткішу позицію, вважаючи, що положення проекту про можливість розгляду судом справи про розголошення банківської таємниці за участю тільки заявника і під виглядом захисту інтересів національної безпеки, економічного добробуту і прав людини суперечить Конституції. Зокрема, статті, яка проголошує, що одним із принципів правосуддя є рівність усіх учасників судового процесу.

До того ж члени комітету вважають, що поняття «економічний добробут» і «права людини» як підстави для більш вузького порядку судочинства мають недозволено широкий зміст, що може призвести до їх довільного тлумачення.

Виходячи з вищевикладеного, Комітет з питань правової політики запропонував ВР відхилити проект Нацбанку.

Зазначений проект є вже третім варіантом аналогічного проекту щодо кримінально-правової охорони банківської таємниці. Причому Головне науково-експертне управління апарату ВР теж вважає запропоновану Нацбанком ініціативу не найкращою. На думку працівників управління, оптимальні нововведення стосовно банківської таємниці були запропоновані Президентом у його проекті «Про легалізацію доходів фізичних осіб, з яких не сплачені податки, збори (обов’язкові платежі) до бюджетів і державних цільових фондів» (№3228-2).

Експерти вважають, що в проекті Нацбанку є маса недоліків, які можуть істотно ускладнити практичне застосування відповідної статті КК.

Наприклад, одне з найістотніших зауважень експертів спрямоване на те, що конструкція норми створює парадоксальну ситуацію, коли збирання і незаконне передання відомостей, які становлять банківську таємницю, не будуть визнані злочинами й адмінпорушеннями, хоча насправді вони є суспільно небезпечними діяннями.