1 жовтня Центральна виборча комісія на засіданні затвердила форму і текст виборчого бюлетеня, який використовуватиметься на виборах Президента 31 жовтня цього року. Заступник голови Центрвиборчкому Ярослав Давидович зазначив, що відповідно до постанови в бюлетень будуть внесені прізвища 24 кандидатів у президенти, його розмір становитиме 20 на 48 см. Будуть використані графічні та інші захисні елементи, нанесені спеціальною захисною фарбою, бюлетень буде бірюзового кольору. На думку голови ЦВК Серія Ківалова, ці бюлетені неможливо підробити.

О собливо гостро постала проблема цьогорічних президентських виборів перед українцями, які перебувають за межами вітчизни. Якщо ті, хто перебуває за кордоном легально, а це лише 26%, мають можливість взяти участь у долі країни шляхом голосування, то 73%, які не перебувають на консульському обліку, найпевніше, такої можливості не матимуть. Хоча, як показало дослідження інституту Євроатлантичного співробітництва за підтримки Комітету з питань європейської інтеграції та проекту АМР США «Сприяння організації виборів в Україні», українські виборці за кордоном добре поінформовані про факт проведення виборів (95%) і мають бажання особисто проголосувати, 74% виборців навіть визначилися, кому віддадуть свої голоси. Цікаво і те, що за кордоном про деяких кандидатів наші співвітчизники навіть і не чули, але ім’я лідера ХЛПУ Леоніда Черновецького відоме в усіх 10 країнах, де проводилося опитування. Найбільше українців знають нардепа у США (23%) та у Великій Британії (16,16%).

Питання надання російській мові статусу другої офіційної, державної мови спровокувало жваві дискусії в політичних колах. Одні, прикриваючись націоналістичними ідеями і трактуючи це питання мало не як національну зраду, принципово і безкомпромісно виступають проти. Інші ж, навпаки, стверджують, що мова «братів наших» давно є другою мовою України, хіба що офіційно не засвідчена на папері. Леонід Черновецький, який виділив питання надання російській мові статусу офіційної у своїй передвиборній програмі, обгрунтував свою позицію і поділився поглядами з журналістами на прес-конференції, присвяченій цій проблемі.

У ніч з 28 на 29 вересня у Сімферополі бігборди із зображенням кандидата в президенти Леоніда Черновецького були заклеєні білим папером. Усього зіпсовано 5 рекламних щитів.

Не секрет, що парламентська більшість була сформована для створення нового типу коаліційного уряду. Масовий вихід депутатів із більшості мав би стати причиною відставки уряду, але, з іншого боку, юридично така норма не зафіксована ні в Конституції, ні в інших законах і тому формально уряд буде боротися за своє подальше існування. Політологи стверджують, що старої більшості вже не існує, тому вона практично приречена. Проте координатор Степан Гавриш невтомно переконує всіх, що парламентська більшість продовжує існувати, оскільки 228 народних депутатів і досі не відкликали свої заяви про членство в парламентській більшості. Що ж із цього приводу думають самі народні обранці?

Перелом, що відбувся на зламі 90-х років минулого століття, змусив багатьох почати життя заново, шукати свій шлях у нових умовах. Непрестижні в радянській системі професії відразу стали гостро затребуваними, а можливість відкрити свою справу дозволила розкрити свій потенціал людині від бізнесу. Колись значущі особистості «загубились» у цьому круговороті змін, інші ж зробили запаморочливий стрибок угору.

4 жовтня Центвиборчком провів жеребкування щодо графіка проведення передвиборних теледебатів у прямому ефірі УТ-1. Бажання взяти участь у жеребкуванні виявив 21 кандидат у президенти (не подали заявки Віктор Ющенко, Віктор Янукович та Юрій Збітнєв). В останню мить відмовився і Василь Волга.