Всеукраїнська громадська організація
«Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»

 
Зареєстровано
Міністерством юстиції України
14 вересня 2004 р.
Свідоцтво №1

Затверджено рішенням Ради
ВГО «Ліга юридичного захисту
інтересів споживачів»
від 30 червня 2004 р., протокол №12

Заступник міністра
юстиції України
М.М.Шупеня

Голова Ради
ВГО «Ліга юридичного захисту
інтересів споживачів»
Л.М.ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ

Стаття 38. Докази

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Засоби доказування визначаються Регламентом Третейського суду.

У Третейському суді для вирішення конкретного спору засоби доказування визначаються третейською угодою з урахуванням вимог цього Закону.

У разі невизначеності цього питання у Регламенті Третейського суду або третейській угоді у Третейському суді для вирішення конкретного спору засоби доказування визначаються Третейським судом, що розглядає відповідну справу.

Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.

Якщо Третейський суд визнає необхідним одержати документи від підприємств, установ i організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду.

Сторони повинні надавати Третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази разом з процесуальними документами сторін (позов, відзив на позов тощо) та Третейського суду повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.

Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед Третейським судом їх переконливості.

Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях Третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди у Третейському суді для вирішення конкретного спору чи Регламенту Третейського суду та Закону.

Стаття 39. Участь та права сторін у засіданні Третейського суду

Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов’язковою.

Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 Закону.

Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед Третейським судом їх переконливості.

Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях Третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди у Третейському суді для вирішення конкретного спору чи Регламенту Третейського суду та Закону.

Стаття 40. Забезпечення позову

Якщо сторони не домовилися про інше, Третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв’язку з такими заходами.

Стаття 41. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін

Ненадання витребуваних Третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання Третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана Третейським судом неповажною.

Стаття 42. Невиконання чи неналежне виконання стороною процесуальних дій

Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених третейською угодою у Третейському суді для вирішення конкретного спору чи Регламентом Третейського суду, не є підставою для надання Третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.

Наслідки невиконання чи неналежного виконання стороною вимог, встановлених третейською угодою чи Регламентом Третейського суду, можуть бути передбачені відповідно третейською угодою чи Регламентом Третейського суду.

Стаття 43. Експертиза, призначена Третейським судом

З метою правильного вирішення спору Третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що Третейський суд виносить відповідну ухвалу. Наслідки невиконання стороною цих вимог визначаються Регламентом Третейського суду чи Третейським судом для вирішення конкретного спору.

Підстави та порядок відводу експерта визначаються Регламентом Третейського суду або угодою сторін третейського розгляду для вирішення конкретного спору.

Стаття 44. Протокол засідання Третейського суду

Протокол засідання Третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу або коли ведення протоколу передбачено Регламентом Третейського суду.

Для ведення протоколу за згодою третейських суддів (третейського судді) сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім голови) Третейського суду, яким вирішується спір.

У протоколі засідання Третейського суду зазначаються:

•  дата, місце розгляду справи;
•  прізвища третейських суддів і секретаря;
•  суть спору;
•  найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;
•  заяви та клопотання сторін;
•  вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті Третейським судом;
•  розклад засідань Третейського суду;
•  зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
•  подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;
•  узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень Третейського суду;
•  витрати, понесені сторонами.

Протокол підписується секретарем та всіма третейськими суддями, які розглядали справу.

Підстави та порядок відводу секретаря визначаються Регламентом Третейського суду або угодою сторін третейського розгляду для вирішення конкретного спору.

Стаття 45. Прийняття рішення Третейським судом

Рішення Третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу Третейського суду. Рішення оголошується у засіданні Третейського суду.

Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 46. Вимоги до рішення Третейського суду

Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом Третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення Третейського суду.

Рішення постійно діючого Третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи — засновника цього Третейського суду. Підписи третейських суддів Третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні Третейського суду посвідчуються нотаріально.

У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:

•  назва Третейського суду;
•  дата прийняття рішення;
•  склад Третейського суду і порядок його формування;
•  місце третейського розгляду;
•  сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи Третейським судом;
•  висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;
•  стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;
•  встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона
  укладена сторонами, мотиви, з яких Третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;
•  висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;
•  норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.

Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.

У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

•  сторона, на користь якої вирішено спір;
•  сторона, з якої за рішенням Третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов’язана виконати певні дії або
  утриматися від виконання певних дій;
•  розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;
•  строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;
•  порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом;
•  інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Стаття 47. Додаткове рішення

Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.

Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.

За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Стаття 48. Роз’яснення рішення

Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення.

Заяву про роз’яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз’яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз’ясненні рішення.

Здійснюючи роз’яснення резолютивної частини рішення, Третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

Стаття 49. Виправлення рішення

Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

Стаття 50. Обов’язковість рішення Третейського суду

Сторони, які передали спір на вирішення Третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.

Сторони та Третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення Третейського суду.

Стаття 51. Оскарження рішення Третейського суду

Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Рішення Третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення Третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення Третейського суду, не підвідомча Третейському суду відповідно до закону;

2) рішення Третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням Третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад Третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам чинного законодавства.

Заяву про скасування рішення Третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення Третейським судом.

Скасування компетентним судом рішення Третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до Третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.

У разі якщо рішення Третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Стаття 52. Ухвали Третейського суду

З питань, що виникають у процесі розгляду справи та не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.

Стаття 53. Припинення третейського розгляду

Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду в таких випадках:

•  спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;
•  є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;
•  позивач відмовився від позову;
•  сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;
•  підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;
•  Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;
•  у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 54. Мирова угода

Якщо в ході третейського розгляду сторони врегулюють спір, Третейський суд припиняє розгляд, і, на прохання сторін та за відсутності заперечень з його боку, фіксує це врегулювання у вигляді рішення Третейського суду на узгоджених умовах.

Рішення Третейського суду на узгоджених умовах має бути винесено і повинно містити вказівку на те, що воно є рішенням Третейського суду. Таке рішення має ту ж силу і підлягає виконанню так само, як і будь-яке інше рішення Третейського суду щодо суті спору.

Стаття 55. Зберігання справи третейського розгляду

Справа розглянута Третейським судом, зберігається в у цьому Третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення Третейським судом.

Справи, розглянуті Третейським судом для вирішення конкретного спору, за якими видано виконавчі документи, зберігаються у компетентному суді за місцем видачі виконавчого документа.

РОЗДІЛ III
ОСПОРЮВАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 56. Заява про перевірку рішення

Сторона, яка вважає, що прийняте Третейським судом рішення суперечить діючому законодавству України, має право на протязі місяця з моменту винесення рішення звернутися до компетентного суду з заявою про перевірку відповідності рішення Третейського суду діючому законодавству України.

Заява підписується керівником або заступником керівника об’єднання, підприємства, організації чи установи. Копія заяви у 3 денний строк направляється стороною іншій стороні, що бере участь у справі.

РОЗДІЛ IV
ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 57. Виконання рішення Третейського суду

Рішення Третейського суду виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Виконання рішення Третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Стаття 58. Порядок видачі виконавчого документа

Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення Третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого Третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п’яти днів з дня її прийняття.

Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

Після розгляду компетентним судом заяви про видачу виконавчого документа справа підлягає поверненню до постійно діючого Третейського суду.

Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення Третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення Третейського суду, не підвідомча Третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення Третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням Третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад Третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам чинного законодавства;

7) рішення Третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий Третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу.

Ухвала компетентного суду про відмову у видачі виконавчого документа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала компетентного суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Сторони мають право протягом 15 днів після винесення компетентним судом ухвали про відмову у видачі виконавчого документа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений компетентним судом у загальному порядку.

Стаття 59. Примусове виконання рішення Третейського суду

Рішення Третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення Третейського суду, може бути пред’явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

РОЗДІЛ V
ТРЕТЕЙСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 60. Самоврядування Третейських суддів

Для представництва та захисту інтересів третейських суддів Третейського суду утворюється орган третейського самоврядування.

Вищим органом третейського самоврядування Постійно діючого Незалежного Третейського суду є Президія Третейського суду.

Президія Третейського суду є діючим органом третейського самоврядування, який представляє та захищає соціальні і професійні права та інтереси третейських суддів Третейського суду, здійснює методичну роботу, аналізує практику правозастосування третейських судів і здійснює інші повноваження, визначені Регламентом Третейського суду.

Президію Третейського суду очолює Голова Президії. Голова Президії обирається Радою ВГО «Ліга» терміном на три роки.

Стаття 61. Припинення діяльності Третейського суду

Припинення діяльності Третейського суду може бути проведено шляхом ліквідації за рішенням Президії Третейського суду за згодою Ради МГО «Ліги» або за рішення суду.

Рішення компетентного суду про анулювання реєстраційного свідоцтва Постійно діючого Незалежного Третейського суду тягне за собою припинення його діяльності.

Майно, належне Третейському суду, а також матеріали судових справ та канцелярії суду передаються засновнику Третейського суду — Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» (Виконавчій дирекції Ліги), що підтверджується актом здачі-приймання.