Чисельної фракції Партії регіонів у парламенті дозволяє Президентові грати в стримування лідерки БЮТ і створення противаги їй. Свої аргументи на користь демократичної коаліції Віктор Ющенко висловлює «регіоналам». Насправді існує два варіанти подальшого розвитку подій. І вплинути на ситуацію може чимало чинників: від того, хто обійме посаду спікера, до того, як буде поділено «силові» портфелі.

«НУНС» поставив на Голову

На початку тижня відбулося засідання політради «НУНС» — керівного органу блоку. Хоча формального голосування не було, інший варіант, крім коаліції демократичних сил, там навіть не обговорювався. Зустріч призначили в офісі Олександра Третьякова на вул. Спаській, де раніше засідав центральний апарат партії, а тепер залишилися тільки кабінети В’ячеслава Кириленка і його служб.
На політраді було ухвалено перше кадрове рішення після виборів: висунути кандидатуру В.Кириленка на посаду спікера. Зрозуміло, що йшлося про формат демократичної коаліції, оскільки закладений у ній принцип передбачав, що «Нашій Україні» як менш успішному партнеру відійде посада Голови Верховної Ради. Також було вирішено ініціювати зустріч політради блоку з В.Ющенком та зібрати всіх майбутніх депутатів для обговорення нинішньої ситуації.
Крім того, політрада створила дві робочі групи. Одна займатиметься написанням програми уряду, яку узгоджуватимуть із БЮТ, інша група готуватиме проекти законів.

Президент — на пакет

За інформацією джерел «Української правди», умовою Банкової є ухвалення низки рішень відразу після обрання спікера, ще до голосування за кандидатуру Прем’єра. Так, у перші ж дні роботи Верховна Рада має пакетом схвалити нормативні акти, які стосуються виборчих обіцянок «помаранчевих», а також зміцнення влади В.Ющенка.
До пакету, зокрема, входять:
— проект закону про обмеження недоторканності депутатів (привіт американським технологам!);
— зміни до закону про Кабмін (або його скасування), які мають розширити повноваження Президента;.
— законодавчі зміни, спрямовані на посилення впливу Президента на місцевому рівні. Губернатори, яких призначає В.Ющенко, мають бути наділені правом погоджувати кандидатури керівників управлінь міністерств і відомств у областях і районах — а зараз ці рішення ухвалює виключно вертикаллю уряду;
— проект закону про опозицію (останніми днями було домовлено, що опозиція має отримати чимало посад: віце-прем’єра, віце-спікера, керівників спеціально створених контрольних комітетів парламенту, заступників міністрів та заступників губернаторів, а також представників у наглядових радах державних монополій та Рахунковій палаті);
— проект закону про Регламент ВР. Зараз діяльність парламенту визначається постановою самої Верховної Ради, що унеможливлює втручання Президента у внутрішні процедури цього законодавчого органу. Після ухвалення закону В.Ющенко отримає новий важіль впливу на парламент — схвалення чи відхилення змін до Регламенту шляхом вето.
Серед іншого, зміни до Регламенту мають передбачати застосування імперативного мандату.
Загалом одним голосуванням планують ухвалити 7—8 законів.

«Силовикам» — вертикаль

Ідея В.Ющенка, яка наштовхнулася на невдоволення БЮТ, — це перепідпорядкування Президенту Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ.
Колись В.Ющенко, будучи економістом, виступав за те, щоб податкова входила до структури Міністерства фінансів, тобто до урядової вертикалі. Зараз, у розпал боротьби за президентські повноваження, він переглянув власні погляди.
Однак, як удалося дізнатися, справжнє обурення в Юлії Тимошенко викликав намір підпорядкувати президенту МВС — тоді як БЮТ ось-ось збирався висунути на посаду головного міліціонера країни Олександра Турчинова.
Ця кадрова пропозиція жива ще з 2005 року. Тоді, після «помаранчевої революції» та перед голосуванням за кандидатуру Прем’єра, Ю.Тимошенко вмовила В.Ющенка призначити О.Турчинова на посаду глави МВС.
«Я вірю Сашку», — казав тоді В.Ющенко. Однак завдяки неймовірним зусиллям Петра Порошенка цьому вдалося зашкодити. До гри підключився Олександр Мороз, який підтримав ідею відправити на посаду чільника цього силового відомства Юрія Луценка і О.Турчинова «переставили» на місце голови Державної податкової адміністрації.
Однак Ю.Тимошенко на зустрічі тет-а-тет вдалося ще раз переконати В.Ющенка — він зробив О.Турчинова главою СБУ. Уже потім були кримінальні справи, де фігурували автори схеми «Росукренерго», дзвінки О.Третьякова з проханням не арештовувати нинішнього керівника «Укргазенерго» Ігоря Вороніна, заяви В.Ющенка про прослуховування...
Тепер і сам Президент розуміє всі ризики для себе від присутності А.Турчинова на посаді глави силового відомства. Зокрема, пригадуються події навколо Генпрокуратури. Міліція, непідконтрольна Президенту, робить його заручником чужої гри.

Сферам — розмежування

Однак ситуація для Президента ускладнюється однією обставиною. Як стверджують джерела в «Нашій Україні», існує таємний протокол про розмежування сфер впливу між президентським блоком та БЮТ після виборів, підписаний кілька місяців тому.
Із боку «Нашої України» його готували Віктор Балога та його перший заступник Іван Васюник, з боку Ю.Тимошенко — вона сама й О.Турчинов. За цим протоколом міліція переходила саме до сфери відповідальності БЮТ. Причому немає однозначної інформації, складався такий протокол з відома В.Ющенка, чи, як у випадку спроби призначити губернатора Дніпропетровської області, все робилося за його спиною.
Якщо лінію Президента щодо підпорядкованості міліції вдасться відстояти, то в гру за Міністерство внутрішніх справ вступить і «Народна самооборона», яка пропонуватиме кандидатуру Геннадія Москаля.
Це, втім, зруйнує можливий діалог із Партією регіонів — один з її лідерів Борис Колесніков саме Г.Москаля вважає організатором його арешту у 2005 році. А ще Б.Колесніков приберіг на післявиборний період інформацію про те, як фальсифікувалася кримінальна справа проти нього.
Отже, висунення на посаду Прем’єра від коаліції — це лише половина успіху для Ю.Тимошенко. Можливим сценарієм є невдале голосування за її кандидатуру, коли лідерці БЮТ не вистачить кількох голосів.
Опонентам не треба навіть особливо шукати людей, які б раптово захворіли у день обрання Прем’єр-міністра. Антитимошенківська команда в «НУНС» нараховує щонайменше 15 осіб, починаючи з Івана Плюща та Юрія Єханурова. Тому БЮТ шукатиме додаткових партнерів для коаліції, знайти яких він може тільки в Блоці Володимира Литвина.
Тема кадрових апетитів екс-спікера досі ніким не розкрита. А сам В.Литвин оформив відпустку на своїй кафедрі в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка і поїхав у далекі краї покращувати здоров’я після виснажливої виборчої кампанії. Саме тому на зустріч із Президентом прийшли його заступники.

«Регіонам» — почесну опозицію

Переговори про широку коаліцію, як і рік тому, відбуваються пошепки і без анонсування в пресі. Цей варіант передбачає повноцінну участь Партії регіонів у коаліції, а не надання їй прав почесної опозиції, як це в пресі вималював для них В.Ющенко. Тандем людей, які мають зайняти головні керівні посади у варіанті «ширки», також відомий: В.Янукович — Прем’єр, І.Плющ — спікер.
Крім того, стверджують джерела в штабі «регіоналів», на переговорах щодо виходу з кризи між двома Вікторами за участі послів США та Німеччини, озвучувалася формула «післявоєнного» співіснування в Україні: «Той, хто посяде перше місце, отримає Прем’єра, друге — спікера, третє — широкі права при формуванні уряду і комітетів парламенту».
Розлучатися з владою Партія регіонів не налаштована. Хоча зараз ситуація здається стабільною, штаб Партії регіонів готує оприлюднення даних про підкуп виборців з боку Ю.Тимошенко. Пошук причини, яка б дозволила оголосити результати виборів сфальсифікованими, може призвести до відмови «регіоналів» складати присягу. Це й зробить майбутній парламент з гіпотетичною «помаранчевою» коаліцією недієздатним.
Ознаки згоди Банкової на широку коаліцію вже за кілька місяців до виборів були очевидні. Однак на що Партія регіонів точно не розраховувала, так це отримати таку кількість голосів, якої не вистачить для створення коаліції. Через неочікувано низькі результати на виборах 12 керівників обласних штабів опинились у непрохідній частині списку — незалежно від того, покращили вони результат у своєму регіоні чи ні.
Щоправда, в самому штабі вважають, що 100 тис. голосів у них «украв» маріупольський соціаліст Володимир Бойко, який невідомо як удвічі збільшив підтримку СПУ порівняно з кампанією-2006. Також верхівка Партії регіонів заспокоює себе тим, що погіршення результату за рік на 1,6%, або мінус 135 тис. голосів, не таке масштабне, як у «Нашої України» —6,7%, або мінус 238 тис. голосів. Однак отриманий результат має стати серйозною підставою для Партії регіонів розібратися в причинах власної невдачі.
Зрештою, в цих умовах Партії регіонів залишається лише один спосіб довести свою ефективність — це взяти реванш у післявиборних переговорах про створення коаліції. Зараз на словах «регіонали» готові до широкої коаліції тільки за умови прем’єрства В.Януковича. Жестом у бік В.Ющенка вони вважають крісло спікера для «Нашої України», паритетний поділ посад плюс узгодження змін до Конституції, які висуватиме Президент, і нестворення перешкод для їх ухвалення.
Однак у пам’яті ще свіжі згадки про минулорічні таємні консультації, які проводилися за дорученням В.Ющенка. Тоді Партія регіонів погоджувалася навіть віддати крісло Прем’єра Ю.Єханурову — і, очевидно, що зараз «донецькі» можуть вчинити так само.
«Регіонали» серйозно заявляють, що в разі усунення від влади вони відмовляться брати участь у роботі парламенту, а це призведе до нових виборів та продовження роботи чинного уряду. Утім готовність скласти мандати не виглядає настільки переконливою з огляду на розбрат всередині Партії регіонів, коли частина людей виявилася усунутою від визначення генеральної лінії.
Що точно не подобається «регіоналам» — це ідея В.Ющенка в умовах коаліції БЮТ і «Нашої України» надати Партії регіонів статус придворної опозиції, що має забезпечуватися посадами віце-прем’єрів і міністрів. Насправді це і є широка коаліція, тільки заборонене словосполучення не вимовляється вголос…

(Друкується
зі скороченнями)

Матеріали сторінки підготував
Віктор ЧИВОКУНЯ, «Українська правда»