Святошинським районним судом м.Києва визнано російського бізнесмена Максима Курочкіна, убитого в березні цього року, невинним. Його виправдали у зв’язку з недоведеною участю в скоєнні злочину. Проте у київської прокуратури є своя думка із цього приводу. Її представники звернулися з апеляцією про скасування цього рішення.

Самовпевненість до Києва довела

Нагадаємо, 20 листопада 2006 року М.Курочкін був затриманий у міжнародному аеропорту «Бориспіль» за постановою Голосіївського райсуду м.Києва. За даними Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, М.Курочкін підозрювався в причетності до вчинення двох злочинів, передбачених ч.2 ст.189 («Вимагання») Кримінального кодексу України. Ці злочини він нібито скоїв при купівлі дніпропетровського центрального ринку «Озерка».
Сам бізнесмен не вважав, що він порушив закон. Розказуючи про конфлікт, що склався навколо ринку, він пояснював, що представники групи «Приват», однієї з найбільших українських фінансово-промислових груп, пропонували йому «вкрасти» цей об’єкт, але він відмовився і купив ринок за кілька мільйонів доларів.
Як писав «ЗіБ» на початку червня, через кримінальне переслідування М.Курочкін довгий час не приїжджав до України, внаслідок чого, за його словами, «Озерка» практично безкоштовно опинилася під керівництвом групи «Приват».
Але він все-таки приїхав. Багато хто вважав це самогубством, але бізнесмен знайшов пояснення такого вчинку. М.Курочкін стверджував, що він приїхав в Україну для того, щоб уладнати конфлікт щодо контролю над ринком. «До мене як до президента «Російського клубу» звернувся громадянин Росії Воробйов і громадянин України Корбан. Вони є представниками протиборчих сторін конфлікту навколо ринку «Озерка». Вони попросили мене приїхати, щоб допомогти вирішити цей конфлікт». У результаті замість мирного врегулювання вийшло збройне протистояння.
Також, за його словами, була й інша причина приїзду. «Готується візит президента Росії в наступному місяці, відповідно, користуючись нагодою, я хотів би провести консультації з рядом українських політиків і бізнес-елітою щодо перспективи розвитку українсько-російсько-американських відносин, тому що вони взаємопов’язані», — пояснював бізнесмен.
Проте М.Курочкіна продовжували запитувати, чи не боїться він приїздити до країни, де його точно не чекають з розкритими обіймами. Але боятися людині, за якою закріпилося прізвисько «Скажений», — якось не годиться. Ю.Луценко кинув йому виклик — і М.Курочкін прийняв його, приїхавши до України.
Тим, хто запитував, він відповідав: «Що стосується того, чи «не боюся я»? Зі слів вашого міністра МВС справи відносно мене, про які знає вже вся Україна: вимагання $10 тис. у тричі судимого громадянина України і дрібне хуліганство в селищі Симеїз, були направлені до Генеральної прокуратури Росії. Але протягом місяця вони у Генеральну прокуратуру так і не надійшли. На даний момент, я так розумію, це не моя проблема, а проблема пана Луценка: як, власне, він виходитиме з цієї ситуації, зберігаючи обличчя. Хоча, я так розумію, в нього проблем зараз і так достатньо. Тому, звичайно, не боюся».
Бізнесмен навіть мав намір створити «Фонд потерпілих від Юрія Луценка», проте цим планам не судилося збутися. Ю.Луценко часу даремно не втрачав і відправив М.Курочкіна за грати.

Ігри, в які грають політики

Але є й більш складні та провокаціні версії з приводу того, що змусило російського бізнесмена відвідати нашу країну, одна з них — на сайті politua.ru. На думку Миколи Вавілова, — автора статті, арешт М.Курочкіна — це «великий політик» української внутрішньої політики. Він стверджує, що акція під назвою «Курочкін — посол доброї волі Росії в Україні» спланована відомими українськими політичними стратегами.
М.Вавілов вважає, що М.Курочкін полетів до України, отримавши гарантії власної безпеки й недоторканності. Можна точно назвати прізвища тих, хто такі гарантії російському бізнесмену давав, стверджує він. «Недоумкуватий Максим Курочкін, мабуть, так і не зрозумів, що певні політичні кола в Україні планують використати одіозного президента «Російського клубу» в боротьбі проти Юрія Луценка, одного з головних охоронців сімейного і політичного вогнища Президента Віктора Ющенка», — читаємо в статті М.Вавілова.
Далі журналіст вибудовує такий ланцюжок. У «Російському клубі» «засвітилося» багато впливових і відомих політиків (серед них — Віктор Янукович, Віктор Чорномирдін, Дмитро Медведєв), для яких арешт М.Курочкіна — удар по кришталево чистому іміджу. Для кампанії за відставку міністра Ю.Луценка, що набирала обертів, арешт М.Курочкіна — слушна нагода почати атаку на В.Ющенка. Словом, ганьба Ющенку! «Дивна «одноходівка», звичайна провокація», — підводить підсумок журналіст.
Проте все це — тільки версії. І один із тих, хто зміг би кинути світло на те, що сталося, вже ніколи цього не зробить: 27 березня М.Курочкіна застрелили у дворі Святошинського районного суду м.Києва.
Його смерть ще сильніше все заплутала і породила нові чутки. На думку одних, вбивство М.Курочкіна було спробою зірвати досягнуті домовленості про мирне врегулювання хазяйського конфлікту навколо ринку «Озерка». На думку інших — політичною розправою. Є й такі, хто взагалі сумнівається в самому факті смерті російського бізнесмена.
У свою чергу Ю.Луценко заявляє, що не вірить у версію про інсценування вбивства М.Курочкіна.
На питання про те, чи винна міліція в тому, що М.Курочкін був убитий у дворі суду, екс-міністр внутрішніх справ вдається до риторики: «Винна не стільки міліція, скільки зміна політичної атмосфери, що дозволило бізнес-кланам використати кулю як аргумент знову повернутися в Україну бандоформуванням».
Проте насправді вбивство бізнесмена його не так уже і хвилює. Говорячи про нього, Ю.Луценко не забуває кинути камінь у нове керівництво МВС. На його думку, воно теж не дуже переймається смертю російського бізнесмена, «воно занепокоєне іншим — де б знайти «компру» на Луценка і як обмежити конституційне право людей на протести».
Але Ю.Луценко знову на коні і «справа Курочкіна» знову на слуху. Чим закінчиться гадання «винен/не винен», поки сказати важко. Очевидно, багато чого залежатиме від політичних розкладів.

Аліна СТРЕЛЬЦОВА

Батько підприємця, Борис Курочкін, дізнавшись про апеляцію, заявив, що не залишить цю справу.
«Раз Київ так хоче, я знаю, як діяти, щоб Україні в цілому теж було несолодко, — заявив Б.Курочкін. — Це вершина цинізму і нахабства. Мій уряд це вбивство так не залишить. Я впевнений у Путіні, якого син підтримував і який, мабуть, просто не встиг його врятувати».