Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого — Пшонки М.П.,
суддів: Берднік І.С., Костенка А.В., Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до виконавчого комітету Калузької міської ради, комунального підприємства ЖЕО №3 Калузької міської ради про визнання права на жиле приміщення, за касаційною скаргою виконавчого комітету Калузької міської ради на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2006 та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.2006,

ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року Особа 1 звернувся в суд із позовом до виконавчого комітету Калузької міської ради, комунального підприємства ЖЕО №3 Калузької міської ради (далі — КП ЖЕО №3) про визнання права на жиле приміщення.
Зазначав, що указом Президента від 22.09.2005 №1308/2005 «Про призначення суддів» його було призначено на посаду Інформація 1. За Інформацією 2 він із дружиною та сином перебуває на квартирному обліку на отримання житла.
Посилаючись на те, що в порушення п.7 ст.44 закону «Про статус суддів», він як Інформація 1 не був забезпечений місцевим органом державної виконавчої влади благоустроєним житлом, позивач просив визнати за ним право на проживання в квартирі Адреса 1 (яка є вільною), зобов’язати виконком Калузької міської ради видати йому ордер на вселення у цю квартиру та зобов’язати КП ЖЕО №3 укласти з ним договір найму.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2006, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.2006, позов задоволено.
У касаційній скарзі виконавчий комітет Калузької міської ради, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач з 2005 року працює Інформація 1, а з Інформація 2 — перебуває на квартирному обліку на отримання житла разом із дружиною та сином.
Задовольняючи позовні вимоги Особи 1, суд виходив із того, що позивач як Інформація 1 місцевого суду, відповідно до п.7 ст.44 закону «Про статус суддів», повинен бути забезпечений відповідним місцевим органом державної виконавчої влади, яким є виконавчий комітет Калузької міської ради, благоустроєним житлом.
Проте погодитись із таким висновком судів не можна, оскільки суд дійшов його у порушення стст.10, 215 ЦПК без всебічного і повного з’ясування обставин справи, прав та обов’язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, з порушенням норм матеріального права.
Порядок забезпечення жилими приміщеннями суддів регулюється ЖК України, законом «Про статус суддів», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР та Порядком забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів.
Згідно з п.7 ст.44 закону «Про статус суддів» та пп.2, 4 Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, затвердженого постановою КМ України від 3.08.2005 №707, суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду. При цьому взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.
Згідно зі ст.43 ЖК та п.38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, громадянам, котрі перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається часом взяття на квартирний облік.
Указані положення наведених законодавчих актів не були враховані при розгляді спору судом, який взагалі не з’ясував, коли позивач був включений до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житла, за яким номером він перебуває на обліку в цьому списку та чи є в даному списку інші особи, які перебувають на квартирному обліку з правом першочергового отримання житла.
Розглянувши за таких обставин спір, суд не встановив, чи не порушуються в разі задоволення позовних вимог Особи 1 права інших осіб, включених до цього списку раніше.
Крім того, визнавши за Особою 1 право на проживання в квартирі Адреса 1 суд не зазначив правові підстави для їх задоволення та фактично вирішив питання про надання квартири позивачеві без урахування положень ЖК України, Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.
Зазначені порушення норм матеріального та процесуального права залишились поза увагою апеляційного суду, який залишив рішення суду першої інстанції без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
Керуючись стст.336, 338, 345 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Калузької міської ради задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2006 та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.12.2006 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала скарженню не підлягає.