«Брудне» питання

Минулого тижня Генеральний прокурор провів розширене засідання колегії щодо стану законності та правозахисної діяльності у сфері водних відносин. У своєму виступі Віктор Пшонка зазначив, що поліпшення екологічного стану водних ресурсів, якості питної води та запобігання забрудненню підземних вод Президент визначив ключовим завданням політики національної безпеки у внутрішній сфері. Тому останнім часом це питання стало актуальним і було винесене на обговорення колегією Генеральної прокуратури.

Питна вода без держстандартів

 Генеральний прокурор наголосив, що в басейни річок, які забезпечують постачання води у наші оселі, скидають мільйони тонн забруднювальних речовин підприємства та комунальні господарства. На території України їх нараховується близько 73 тис. Проте очисні споруди, зношеність яких в окремих регіонах становить до 90%, не здатні забезпечити належної якості води. Загалом екологічний стан 88% річок (і їх басейнів), відповідно до класифікації якості води в Україні, оцінюють як поганий та катастрофічний. Це при тому, що в Україні якість питної води контролюється лише за 28 показниками, тоді як у Євросоюзі — за 63. З неякісною питною водою пов’язано більш ніж 80% хвороб, тому її споживання певною мірою позначається на тривалості людського життя.

Найбільш забрудненими є басейни річок Дністра, Дунаю з притоками, Західного Бугу, Сіверського Дінця, Приазов’я. Зоною екологічної катастрофи сьогодні є Азовське море. Якщо раніше в ньому налічувалося 114 видів риби, загальний вилов її становив близько 300 тис. т у рік, то тепер він зменшився в 6 разів. Не найкраща ситуація з головною водною артерією України — річкою Дніпро, яка має стратегічне значення для забезпечення життєдіяльності нашого населення.

Оскільки такий стан вимагає негайного втручання, на засідання були запрошені керівники профільних міністерств та відомств, а саме — Державного агентства водних ресурсів, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Але, напевно, вони не були раді цьому запрошенню, оскільки В.Пшонка розкритикував їх роботу й звернув увагу на найбільш кричущі недоліки. Зокрема, він зазначив, що, незважаючи на загрозливу ситуацію з питною водою в регіонах, Міністерство регіо­нального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства торік не направило жодної гривні на проведення реконструкції та технічне переоснащення водоочисних станцій. Органами Державної екологічної інспекції упродовж минулого та поточного років проведено понад 32 тис. перевірок, за результатами яких до відповідальності притягнуто майже 26 тис. осіб. Наразі центральний апарат Держекоінспекції притягнув до відповідальності аж одну посадову особу (штраф 136 грн.).

Державне агентство водних ресурсів України упродовж 16 років не вжило заходів щодо реалізації задекларованого в 1995 році Водним кодексом України басейнового принципу державного управління водними ресурсами.

Водночас Міністерство екології та природних ресурсів у цій ситуації зайняло споглядальницьку позицію, залишивши безконтрольною діяльність зазначених відомств. МОЗ дотепер не розроблено державних стандартів щодо питної води, гігієнічних вимог та конт­ролю її якості.

 Прокурорів «завертикалять»

 Окрім цього, Генеральний прокурор звернув увагу на те, як правоохоронні органи сприяють запобіганню правопорушенням та розслідують кримінальні справи про злочини у сфері водних ресурсів. Він зауважив, що по всій державі органами внутрішніх справ порушено менш ніж 50 кримінальних справ. З них до суду з обвинувальним висновком надіслано лише 5. При цьому 7 — закрито за відсутністю складу злочину. При цьому не можна назвати жодної актуальної справи стосовно керівників великих підприємств за несанкціоноване скидання відходів, забруднення води та масову загибель риби. Причиною ситуації, що склалась у сфері використання та охорони вод, є відсутність комплекс­ного підходу до вирішення проблем.

Тому на підставі глибокого аналізу цього питання та вивчення досвіду прокуратур інших країн В.Пшонка схвалив рішення про створення вертикальної системи органів прокуратури, яка забезпечила б комплексний нагляд за додержанням природоохоронного законодавства на території русла Дніпра.

Наказом Генпрокурора від 4 жовтня нинішнього року утворено Дніпровську екологічну прокуратуру (на правах обласної). До її складу входять 6 міжрайонних екологічних прокуратур: Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Кременчуцька, Каховська та Очаківська. Повноваження прокуратури поширюються на 10 регіонів: місто Київ, Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Полтавську, Херсонську, Черкаську та Чернігівську області. На думку прокуратури, ефективність такого рішення підтверджена десятирічним досвідом роботи Волзької міжрегіональної природоохоронної прокуратури.

Невдовзі українці зможуть пересвідчитися, наскільки виправданим було рішення про створення такого органу і чи покращилась від цього екологічна ситуація в країні.