За вищим кваліфікаційним зразком

«Ми маємо підтримати ВККС у побудові незалежної системи добору кадрів»

Сьогодні багато говорять про незалежність суддів. Кожен вкладає в це поняття свій зміст, проте всі розуміють: про незалежність майбутніх володарів мантій потрібно дбати ще на етапі добору кадрів. Вища кваліфікаційна комісія суддів, у руки якої закон «Про судоустрій і статус суддів» передав кермо відбору кадрів для Феміди, вперше в історії незалежної України провела цю процедуру за загальноприйнятими у світі правилами — на основі анонімного тестування та кваліфікаційного іспиту. Це перший крок до створення неупередженої, об’єктивної третьої гілки влади в нашій країні. Аби визначити, якими мають бути наступні кроки в процесі реформування вітчизняної судової системи, ВККС вирішила порадитися зі знавцями справи. Це вона й зробила на першій міжнародній науково-практичній конференції «ВККС: досвід, актуальні питання та перспективи».

Подвійна відповідальність

 «Хочу розчарувати тих, хто сподівався почути від мене романтичні розмірковування про те, що ВККС удається на високому рівні впроваджувати судову реформу. Проте не маю намірів і заперечувати  наші здобутки за рік і визнані міжнародною спільнотою як значний крок до побудови правової держави», — розпочав свій виступ голова постійно діючого органу Ігор Самсін.

За його словами, логічний і зважений підхід законодавця до визначення ролі комісії в системі судоустрою надає «кваліфікаційникам» упевненості в тому, що вони йдуть правильним шляхом.

«Тим більше що експерти Венеціанської комісії рік тому, проаналізувавши закон «Про судоустрій і статус суддів», дійшли висновку: ВККС відповідає міжнародним стандартам. Така оцінка є проривом для законодавчої роботи у сфері судової реформи, у той же час довіра, висловлена європейськими експертами, покладає на комісію подвійну відповідальність за результати діяльності», — додав І.Самсін.

Також він розповів, що нещодавно перебував з візитом у Страсбурзі, де проходили слухання щодо судових систем країн Східної та Центральної Європи. На цьому зібранні була озвучена теза щодо необхідності інтеграції ВККС у систему органів суддівського самоврядування.

«Я замислився над цим питанням: чи можемо ми сформувати систему суддівського самоврядування, аби безболісно вписати в неї комісію? Сьогодні в нас протилежна ситуація: суддівське самоврядування інтегроване у ВККС, оскільки більшість членів з її складу призначаються найвищим органом самоуправління — з’їздом суддів», — зазначив керманич комісії.

На його думку, перш ніж відповіс­ти на поставлене питання, потрібно визначити, чи є сумісними завдання діяльності ВККС та суддівського самоврядування, чи не відбудеться «інтервенції» держоргану (адже комісія є органом державної влади). «У цій ситуації може виникнути замкнене коло: суддівське самоврядування призначає 6 членів постійно діючого органу, який, у свою чергу, долучається до роботи в самоврядуванні. Це питання для дискусії», — наголосив І.Самсін.

Говорив голова ВККС і про незалежність людей у мантіях: «Важливою гарантією незалежності суддів є відповідний рівень винагороди, соціального захисту та матеріального забезпечення». На його думку, якщо забезпечити законників службовим житлом, надати їм соціальні гарантії, то в майбутньому не виникатиме проб­лем щодо забезпечення вітчизняної Феміди суддівськими кадрами.

 Реформа крок за кроком

 Одним з основних доповідачів на заході був радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов. Він не тільки розповів учасникам зібрання про роль ВККС у «переформатуванні» української Феміди, а й поділився планами про подальші кроки «реставрації» судової системи.

За словами А.Портнова, судова реформа в Україні розпочалася з ініціативи Президента, який уніс до Верховної Ради законопроект «Про судоустрій і статус суддів». 7 липня 2010 року парламент прийняв нові правила, дотримуючись яких, вітчизняна Феміда стала працювати більш якісно та ефективно. Наступним кроком була робота над проектом нового Кримінального процесуального кодексу, який є фундаментом судової реформи. Невід’ємним елементом проведення змін у нашій країні є ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)» №9221. Поки ми чекаємо на висновки Європейської комісії «За демократію через право» щодо нового проекту КПК, потрібно вдаватися до короткотермінових коректив.

До речі, очікується, що оцінку Венеціанської комісії Україна отримає в першій декаді листопада. Також є надія, що ВР до кінця року встигне розглянути проект цього кодексу.

«Нагадаю, що парламент прийняв закон «Про судовий збір», який закладає нові можливості для фінансування судової системи. Завдяки голові Державної судової адміністрації були ініційовані переговори з Урядом, Міністерством фінансів, результатом яких стало те, що фактично вперше кошти від судового збору будуть спрямовані не до загального, а до спеціального фонду держбюджету. За попередніми підрахунками, фінансування судової влади зможе істотно збільшитися», — додав радник Президента.

Також він повідомив, що на черзі —ще кілька пропозицій Президента, які будуть унесені останнім до парламенту. Вони стосуються подальшої судової реформи, але вже в аспекті діяльності органів прокуратури й адвокатури. Очікується, що через кілька тижнів під головуванням Віктора Януковича буде створена нова робоча група з питань реформування органів прокуратури та адвокатури. Результатом її діяльності має стати внесення до парламенту нових проектів законів про адвокатуру та прокуратуру.

«Ще дуже рано говорити про результати, проте варто порівняти нинішній стан судової системи й той, який існував до проведених змін. По-перше, за рекомендацією європейських експертів, законом «Про судоустрій і статус суддів» значно зменшено повноваження парламенту і Президента. Ви пам’ятаєте, яка в нас була система призначення й обрання суддів. Проводилися певні співбесіди, відбувалося ходіння суддів до Комітету ВР з питань правосуддя, нардепів, парламенту. Як наслідок, судді фактично втрачали частину своєї незалежності, обмінюючи її на зв’язки з впливовими політичними силами», —зауважив А.Портнов.

Сьогодні можна констатувати: практично 100% рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів реалізуються парламентом без зволікань, тобто постійно діючий орган уносить пропозиції — ВР голосує.

 Добір заради зміцнення незалежності

 За словами представника АП, основ­ною рекомендацією для подальшої діяльності ВККС було те, щоб до її складу входила більшість суддів. Згідно з реформою, ініціатором якої був Президент, сьогодні ми маємо саме таку комісію: більшість в її складі — судді, вона є незалежною, що констатують і міжнародні організації, які надають Україні технічну допомогу.

Півтора року тому в Україні існували кваліфкомісії адміністративних, господарських, військових і загальних судів, які працювали за різними правилами та методологією. Іноді ВККС, яка до осені 2010 року працювала на громадських засадах, по півроку не проводила засідань через брак кворуму. Комісія залежала від суб’єктів, які формували її склад, наприклад Президента та парламенту. Останні могли в позапроцесуальний спосіб впливати на її рішення.

Нині ця «традиція», схоже, вже забута, адже за рік діяльності оновленої ВККС жодного разу не доводилося чути, що в неї немає кворуму, чи про застосування різних підходів до вирішення однакових питань.

«ЗМІ часто критикують ВККС. Іноді ця критика конструктивна, іноді — ні. Ось, наприклад, останній напад на ВККС: їй закидали, що під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у списку потенційних претендентів з’явилися прізвища тих, чиї батьки працюють у судовій системі. У чому ж проблема? Це просто суддівські династії. Якщо, наприклад, дитина виховується в сім’ї судді Верховного Суду, що в цьому поганого? Може, вона обере професію слюсаря чи електрика, а можливо, теж захоче стати суддею. У такому разі людині доведеться пройти шлях добору. Тому ми маємо підтримати ВККС у побудові незалежної системи добору кадрів», — наголосив А.Портнов.

Також він звернув увагу на ту обставину, що вперше цей орган працює на постійній основі. Адже раніше члени комісій працювали за основним місцем роботи й лише іноді збиралися на засідання.

«Як член ВРЮ, хочу сказати: діяльність ВККС повинна стати для нас зразком. На жаль, першу не вдалося сформувати за тим же принципом, що й ВККС — аби більшість у ній мали судді, призначені самими суддями. Адже, на відміну від ВККС, формування складу ВРЮ регулюється нормами Конституції», — зазначив радник Президента. Проте і цей крок буде врешті-решт зроблений, адже глава держави задекларував перед європейськими інституціями, що рекомендації Венеціанської комісії стосовно діяльності ВРЮ будуть ураховані після того, як в Україні розпочнеться робота з унесення змін до Основного Закону.

Якщо до проведення судової реформи рішення Вищої ради юстиції міг скасувати суддя, який ставав фігурантом дисциплінарної справи, то сьогодні ситуація змінилася. Разом з тим зменшилася кількість рейдерських захоплень. «Ми практично не чуємо, наприклад, про рішення суду Тернопільської області, яке заблокувало проведення загальних зборів акціонерів на Дніпропетровщині чи Луганщині. Такі випадки стали винятками, хоча кілька років тому це було, так би мовити, щоденною практикою», — наголосив А.Портнов.

Незабаром ВРЮ розглядатиме рішення ВККС щодо першого добору суддів. Очікується, що конституційний орган виконає цю функцію так, як її виконують Президент і парламент, — без додаткових опитувань кандидатів. У такому разі можна буде стверджувати, що судова система просунулася ще на один крок до зміцнення своєї незалежності. Далі держава має замислитись і над відповідним рівнем винагороди, соціального захисту та матеріального забезпечення суддів…