Заступник Генерального прокурора Г.Середа

«Ми не бачимо підстав для радикального реформування прокуратури»

Про необхідність модернізації прокуратури говорять практично всі. Зокрема, 22 листопада Президент створив робочу групу з реформування цього органу. Напередодні професійного свята в Національній академії прокуратури України відбулася міжнародна конференція, присвячена історії та перспективам наглядового органу. У перерві кореспондентці «ЗіБ» удалося поставити кілька запитань заступникові Генерального прокурора Григорієві СЕРЕДІ. Тема нашої бесіди — реформування органів прокуратури.

«Правозахисна функція прокуратури існує приблизно в трьох десятках цивілізованих держав»

 — Григорію Порфирійовичу, на вашу думку, яких повноважень у результаті реформи повинна позбутися прокуратура? Наприклад, притчею во язиціх стала так звана функція загального нагляду. Чи не вважаєте ви, що вона віджила своє?

— Насправді функція загального нагляду, або правозахисна функція, прокуратури існує приблизно в трьох десятках цивілізованих держав. У більшості країн — членів Ради Європи органи прокуратури в різних формах і межах забезпечують нагляд за дотриманням прав і свобод громадян на користь суспільства і держави. Це стосується Азербайджану, Вірменії, Росії, Латвії, Литви, Молдови, інших колишніх радянських республік. Крім того, прокурорський нагляд у різних формах є в Угорщині, Болгарії, Італії, Сербії, Словенії та деяких інших європейських країнах.

Ця функція здійснюється у формі досудового захисту прав і свобод людини. Нічого катастрофічного тут немає. За що ж критикувати прокуратуру? Складається враження, що вона одна зацікавлена в тому, аби в неї були функції, достатні для здійснення її повноважень. Думаю, це перш за все на користь суспільства й держави. Так, модернізувати ці функції необхідно. У новій редакції закону «Про прокуратуру» передбачаються певні зміни, у тому числі й відносно правозахисної діяльності прокуратури. Але відмовлятися від цієї функції повністю немає ніяких підстав.

Зараз допрацьовуються законопроекти, що стосуються до певної міри наглядової функції та представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. Деякі новації дійсно спрямовані на реформування прокуратури й удосконалення її діяльності, але окремі пропозиції, на наш погляд, передбачають безпідставні обмеження повноважень.

— Тобто функція загального нагляду прокуратури необхідна?

— Я б сказав: необхідна правозахисна функція.

— Днями Президент створив робочу групу з реформування прокуратури й адвокатури. У представників прокуратури, напевно, є своя концепція модернізації наглядового органу. В якому напрямку, на вашу думку, повинне йти реформування прокуратури?

— Так, нині на черзі питання про ухвалення нового закону «Про прокуратуру». Але, на нашу думку, це питання необхідно вирішувати після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу або в пакеті з ним. Адже від ухвалення КПК безпосередньо залежить, як законодавчо будуть виписані повноваження прокурора в кримінальному провадженні.

Безумовно, прокуратура повинна змінюватися, для цього й створена робоча група. Напрацювання щодо реформування прокуратури стосуються її ролі та місця в системі державного механізму, функцій, структури й вимог до тих, хто працюватиме в цьому органі. Всі ці наші напрацювання будуть предметом вивчення експертів Венеціанської комісії, Ради Європи, рекомендації будуть ураховані. Упевнений, прокуратура буде оновлена, а її діяльність відповідатиме європейським стандартам.

Хоча можу сказати, що прокуратура була й залишається важливим державним механізмом, вона здатна виконувати покладені на неї завдання. Невипадково першим законом, прийнятим у незалежній Україні, був саме закон «Про прокуратуру». Він підкреслював особливе місце й роль цього органу в правоохоронній системі України. Але, з другого боку, оскільки він був прийнятий першим, то не міг бути досконалим з погляду правої техніки. Тому що приймав його новий, молодий парламент, без досвіду законодавчої діяльності. Тому народні депутати були змушені неодноразово повертатися до цього закону, вносячи до нього зміни й доповнення, що створювало деякі проблеми в організації прокурорської діяльності. До речі, функції прокуратури виписані в Конституції. Назвіть ще хоч би один правоохоронний орган, функції якого прописані в Основному Законі. Такого немає. Тому значення прокуратури недооцінити неможливо.

Звичайно, ми змінюватимемо форми й методи, але впевнений: будь-який напрям діяльності прокуратури необхідний насамперед для самого суспільства. Ми не бачимо підстав для радикального реформування прокуратури.

— Багато фахівців говорять про те, що прокуратура не може здійснювати нагляд за слідством і водночас вести розслідування справ. Чи згодні ви із цим?

— Останнім часом кількість категорій справ, розслідуванням яких займається безпосередньо прокуратура, різко зменшилася. І в проекті нового КПК прокуратура вже не називається серед органів, що здійснюють розслідування кримінальних справ. На нашу думку, необхідний перехідний період — до 5 років — для передання вказаної функції іншим органам. Ми сподіваємося, що парламент підтримає таку ідею. При цьому прокурор матиме достатньо повноважень вилучати з провадження кримінальну справу, передавати її іншому слідчому, у разі потреби матиме право на розслідування деяких кримінальних справ. А поки що прокуратура спокійно ставиться до цієї зміни.

— Які органи в такому разі повинні займатися розслідуванням справ відносно високопоставлених чиновників, правоохоронців?

Органи, які ефективно виконуватимуть це завдання. Вважається, що вони також повинні мати право на проведення оперативно-розшукової діяльності. Тому що протидія корупції, службовим злочинам передбачає ряд можливостей для того, аби ефективно виявляти злочини в цій сфері.

 «Ми готові почати працювати в нових правових умовах»

 — По суті, українська правова система калькує радянську, з її репресивним і обвинувальним ухилом. Новий КПК називають революційним, він уперше йде від колишньої моделі. Проте більшість суддів, прокурорів сформувалися в тоталітарній системі. Наскільки безболісною буде їх адаптація до таких радикальних змін?

— Новий КПК — це поєднання еволюційних і революційних підходів до ролі й місця, наприклад, адвоката, прокурора в кримінальному судочинстві. Проте це не є чимось екстраординарним. Функції прокуратури, її повноваження змінювалися вже неодноразово, і це не викликало ніяких катастрофічних наслідків. З’явиться додаткова мотивація, робота прокурорів стане ефективнішою. Вже зараз Генпрокурором ініційовані системні, послідовні заходи щодо реформування наглядового органу. Ми масштабно скорочуємо апарати обласних прокуратур, центральний апарат ГПУ, а посади, що звільняються, передаємо на місця — в прокуратури міст і районів, на передній фронт протидії злочинності. Ми готові почати працювати в нових правових умовах.

— До речі, з приводу прокурорських кадрів, про які так багато мовилося на конференції. Якщо в наглядового органу заберуть деякі функції, то частину співробітників, напевно, доведеться скоротити.

— Поки що ми говоримо тільки про переміщення кадрів з апаратів прокуратур областей у нижню ланку, а не про скорочення. Але хочу відзначити, що в нас є проблема з підтримкою обвинувачення. Був період, коли ми підтримували обвинувачення тільки в половині кримінальних справ, а половину — суди розглядали без участі прокуратури. І сьогодні маємо відставання: держобвинувачів менше, ніж суддів, котрі розглядають кримінальні справи по суті. Таким чином, посилення кадрової складової підтримки державного обвинувачення в нижній ланці, в прокуратурах районів і міст, у судах першої інстанції, на моє переконання, є запорукою того, що реформування пройде абсолютно безболісно. І сильні кадри ще будуть необхідні прокуратурі.

— Як ви оцінюєте передбачену новим КПК відміну інституту додаткового розслідування?

— Я думаю, що, можливо, окремі прокурорські працівники сприймуть це непросто (на рівні психології), але такою є практика всього цивілізованого світу, і, думаю, ми до цього теж поступово, послідовно прийдемо. Великих потрясінь теж не буде.

— Сьогодні багато адвокатів говорять про те, що в сучасному судовому процесі практично немає змагальності, обвинувачення домінує. Чи готові ваші колеги до появи справжньої змагальності в кримінальному процесі, передбаченої новою редакцією КПК?

— Не знаю, чому ви так критично налаштовані. Прокуратура абсолютно спокійно дивиться на збільшення елементу змагальності в судовому процесі. Це буде додатковою мотивацією для поліпшення діяльності щодо підтримки державного обвинувачення. І я не бачу тут жодної проблеми для нашої системи. Впевнений, держобвинувачі здатні виступати в змагальному процесі й виконувати покладені на них функції.