Голова Київського апеляційного господарського суду В.Корсак

«Позбавлення голів судів частини адміністративних важелів унеможливлює вплив на здійснення правосуддя»

Торік та цього року в господарській системі відбувся ряд кадрових змін. Київський апеляційний господарський суд отримав нового голову після того, як його колишній очільник Сергій Бондарь перейшов до Вищого господарського суду. Віталій КОРСАК став головою суду в липні цього року, і першою проблемою, з якою йому довелось зіткнутися, стала відсутність прийнятних умов для роботи. Хоча будівля, в якій знаходиться кабінет голови суду, розташована в самому центрі столиці, неподалік Софіївської площі, але вона абсолютно не пристосована для судочинства. Наприклад, у кабінеті очільника суду вздовж стіни стоять стільці у два ряди. Це необхідність, оскільки саме тут доводиться тіснитися всьому колективу на зборах суду.Про повноваження голів суду та співпрацю, з першою інстанцією, а також про бажання переїхати в більш пристосоване для роботи місце, В.Корсак розповів кореспонденту «ЗіБ».

«Збільшення повноважень голови суду не відповідатиме духу реформ, які сьогодні здійснюються»

 — У липні цього року ви були призначені на посаду голови суду. З якими труднощами довелося зіткнутися на початку головування та які проблеми вже вдалося вирішити?

— Особливих труднощів після призначення не виникло, оскільки в цьому суді я працюю вже досить довго, з моменту його створення, в тому числі й на адміністративних посадах. Колектив у нашому суді дружний, усі судді досвідчені та мають великий стаж роботи. Підтвердженням високої оцінки якості роботи нашого суддівського корпусу є обрання з його складу суддів до Вищого господарського суду, Вищого адміністративного суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Основною нашою проблемою є те, що з моменту створення суд не має свого окремого приміщення. Доводиться працювати в трьох будівлях у різних частинах міста, що незручно як для сторін, так і для суддів. Однак ця проблема вирішується. Кабмін передав для розміщення суду будівлю адміністративного корпусу Київського мотозаводу на вул. Сім’ї Хохлових. Наразі триває оформлення проекту та відповідних дозволів для проведення капітального ремонту. Маю надію, що в разі нормального фінансування суд уже невдовзі справить новосілля.

— Деякі голови судів після судової реформи скаржаться на зменшення пов­новажень. Ви згодні з їхньою позицією чи все ж переконані, що сьогодні достатньо можливостей для ефективної роботи?

— Скільки існують суди, стільки обговорюється це питання. Із цього приводу є дві протилежні точки зору. Одні вважають, що голова суду має керувати всіма напрямами діяльності суду й обмежувати його реальні управлінські повноваження не варто, оскільки це може призвести до проблем, пов’язаних з організацією судочинства, його якістю, дотриманням строків розгляду справ тощо. Оскільки ж за якість роботи суду питають із голови, то він повинен мати належний обсяг повноважень.

Інші дотримуються протилежної думки та вважають, що необхідно обмежити повноваження керівників судів представницькими функціями та контролем за організацією роботи суду. Це забезпечить неможливість зовнішнього впливу на суддю через втручання в здійснення судочинства.

Я підтримую останню точку зору. Збільшувати повноваження голів судів не варто, оскільки таке збільшення не відповідатиме духу тих реформ, які сьогодні здійснюються.

Питання повноважень голови суду полягає в характері його діяльності. З одного боку, він повинен розглядати справи, як і всі інші судді, а з другого — це керівник важливої державної установи, який представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, визначає адміністративні повноваження своїх заступників, контролює ефективність діяльності апарату суду тощо.

Повноважень, визначених законодавством, достатньо для роботи голів судів, ефективність якої залежить передусім від їхніх ділових та особистих якостей. Розпочата судова реформа змінила форми й методи керівництва судом. Позбавлення голів судів певної частини адміністративних важелів я вважаю доцільним, оскільки це унеможливлює вплив керівників на здійс­нення правосуддя своїми колегами — суддями.

 «Зарплата судді має бути гідною та відповідати його високому соціальному статусу»

 — ВГС планує звести для себе нове приміщення, після чого звільниться його сьогоднішня будівля на вул. Олександра Копиленка. Вже відомо, хто займе ті апартаменти? Немає бажання перевести туди свій суд?

— Мені не відомо, кому буде передано будівлю ВГС. Що ж до очолюваного мною суду, то, як я вже говорив, питання з новим приміщенням фактично вирішено. На вул. Сім’ї Хохлових нам було передано дев’ятиповерхове приміщення, якого цілком вистачить для розміщення. Щоправда, ця будівля — в аварійному стані та потребує переобладнання для розміщення суду.

— Суттєво покращити матеріальне забезпечення судів має новий закон «Про судовий збір». Ви вже вирішили, на що потратите додаткові кошти? Чи кардинальних змін не очікуєте?

— Законом змінено ставки судового збору, вони тепер залежать від розміру мінімальної зарплати станом на 1 січня того року, в якому заява подається до суду. Хочу нагадати, що у 2011-му була дуже складна ситуація з фінансуванням судової системи. Адже суди, і наш у тому числі, не мали коштів на найнеобхідніше: придбання паперу, марок, конвертів. Тому прийняття такого закону було вкрай необхідним.

Дійсно, розмір судового збору збільшився порівняно з розміром державного мита, але кошти зараховуються не на рахунок суду, а до спеціального фонду державного бюджету.

Крім того, наш суд не є розпорядником бюджетних коштів, ми безпосередньо не отримуємо бюджетних призначень. Повноваження щодо розподілу цих коштів виконує Державна судова адміністрація.

Наш головний розпорядник розробляє проекти використання коштів спеціального фонду державного бюджету й затверджує наші асигнування через паспорти бюджетних програм. Наразі ми ще не маємо плану розподілу коштів на 2012 рік, а станом на сьогодні кошти від судового збору до нас не надходили, тому говорити про додаткові гроші чи, тим більше, про їх витрачання поки що немає сенсу.

— Голова ДСАУ Руслан Кирилюк обіцяє з наступного року суттєве збільшення заробітної плати суддів. А якою, на вашу думку, мала б бути зарплата суддів?

— Зарплата судді має бути гідною і відповідати його високому соціальному статусу.

— Слід згадати про помічників суддів, оплата праці яких досить низька. Як за таких умов удається знаходити працівників апарату в Києві, де життя дорожче, а гроші в комерційних структурах платять куди вищі, ніж у середньому по Україні?

Дійсно, заробітна плата помічників суддів та інших працівників апарату суду залишає бажати кращого, і тому саме серед працівників апарату зберігається велика плинність кадрів. Однак престижність роботи в апараті суду все ж зберігається, передусім завдяки можливості отримати неоціненний досвід роботи, підвищення свого професійного рівня. Крім того, найбільш здібні та старанні працівники отримують можливість переходу на роботу до ВГС, умови оплати праці в якому для працівників апарату суду значно вигідніші.

 «Головним показником роботи є кількість скасованих та змінених рішень»

 — Незадовго до вашого призначення на нинішню посаду нового очільника отримав і Господарський суд м.Києва. Стан справ у цій установі голова ВГС Вік­тор Татьков назвав одним з найважчих серед судів господарської юрисдикції. Яка нині ситуація в ньому? За рік якість роботи покращилась?

— Головним показником роботи будь-якого місцевого суду є кількість скасованих та змінених рішень у справах за наслідками їх апеляційного перегляду. За 9 місяців цього року кількість скасованих та змінених рішень Господарського суду м.Києва зменшилася порівняно із цим же періодом минулого року, що свідчить про позитивну динаміку. Також варто враховувати, що це столичний суд, тому справи, які він розглядає, складніші, а їх кількість — значно більша порівно з іншими місцевими госпсудами.

— Очевидно, що судді в апеляційній інстанції, як правило, досвідченіші за своїх колег з місцевих судів. Чи вживаються вашою установою заходи, спрямовані на покращення роботи суддів першої інстанції, яким чином ви надаєте методичну допомогу? Чи варто запровадити додаткові механізми співпраці?

— З метою покращення роботи місцевих господарських судів ми проводимо розширені засідання президії Київського апеляційного господарського суду за участю голів місцевих госпсудів та голів судових палат нашого суду. Такі заходи проводяться з метою вивчення судової практики та надання місцевим господарським судам методичної допомоги в застосуванні чинного законодавства.

За наслідками обговорення та розгляду на засіданнях президії непростих питань застосування законодавства ми готуємо відповідні узагальнення з наданням обгрунтованих відповідей щодо кожного порушеного місцевим господарським судом питання. Потім узагальнення надсилаються місцевим господарським судам з метою їх розгляду та обговорення на зборах суддів.

 «Велику кількість, по суті, господарських справ тепер розглядають адміністративні суди»

 — В інтерв’ю нашому виданню голова Харківського апеляційного господарського суду Василь Кухар висловив думку, що частину справ, які стосуються спорів підприємств із владними структурами, але розглядаються адміністративними судами, варто віддати «господарникам». Ви згодні з тим, що господарська юстиція справді може ефективніше вирішувати такі справи?

— Я повністю погоджуюся з позицією В.Кухаря. На сьогодні відсутнє чітке розмежування господарської та адміністративної юрисдикції, у зв’язку з чим виникають непоодинокі випадки, коли однакові категорії справ одночасно розглядаються як адміністративними, так і господарськими судами. Як наслідок, у таких справах часто приймають протилежні за змістом рішення.

Дуже велику кількість, по суті, господарських справ тепер розглядають адміністративні суди:

• спори, пов’язані із землекористуванням та земельними відносинами;
• спори, що виникають з антимонопольного законодавства.

Такий стан справ явно негативно впливає на реалізацію прав сторін на судовий захист та шкодить репутації судової влади. Це питання має вирішити законодавець.

— Нещодавно Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочала давати рекомендації кандидатам на перше призначення. Чи цікавилися ви правилами добору? Як гадаєте, завдяки йому вдасться підібрати кваліфіковане поповнення?

— Звісно ж, цікавився. Я вважаю, що нова процедура є доволі прогресивною та може забезпечити об’єктивний добір кваліфікованих кандидатів на посади суддів. Варто сказати, що багато помічників суддів з нашого суду також брали участь у доборі кандидатів та складали кваліфікаційний іспит і брали участь в анонімному тестуванні. Хочу сподіватися, що найкращі з них найближчим часом зможуть одягнути суддівські мантії.

— Найбільше від відсутності «свіжої крові» страждали суди першої інстанції, а як склалася ситуація у вашому суді? Скільки маєте вакансій на сьогодні?

— Проблем із зайняттям вакансій та прийняттям на роботу нових суддів у нашому суді не було, адже суддею апеляційного суду може стати вже призначений суддя зі стажем роботи не менше 5 років, тому тривалість процедури добору та першого призначення на посаду судді жодним чином не вплинуло на формування нашого суддівського корпусу.

Багато наших суддів перейшло пра­цювати до касаційних судів. Наразі маємо 8 суддівських вакансій.

— Не могли б ви розповісти, чому вирішили працювати суддею і чому обрали саме господарську юрисдикцію?

 — На початку своєї трудової діяльності я працював судовим виконавцем, бачив судовий процес лише на стадії виконання судових рішень. Робота суду завжди викликала в мене зацікавленість, тому й вирішив спробувати попрацювати суддею.

— Насамкінець хочеться побажати вам у наступному році звершити ремонт нового приміщення. А чого ви побажаєте своїм колегам?

— Думаю, найважливіше для судді — це з відповідальністю ставитися до виконання своїх обов’язків. Тому ми мусимо працювати над самовдосконаленням. При цьому хотілося б, щоб і органи влади усвідомлювали важливість нашої роботи та були готові сприяти в подоланні матеріальних труднощів.

Вітаю всіх з Новим роком і бажаю здійснення наших сподівань!