Змінити себе та інших

Міністр юстиції розповів про здійснені й заплановані реформи

Минулого року Міністерства юстиції торкнувся ряд змін. Ідеться про нові завдання та функції, вдосконалення організації роботи. Разом з тим фахівці відомства працювали й над оновленням законодавства. Що змінилося за останній час і на прийняття яких новацій можна розраховувати у 2012 році — на підсумковій прес-конференції розповів міністр юстиції Олександр Лавринович.

Починати з влади

 За кілька днів до Нового року О.Лавринович поспілкувався з представниками преси й розповів про виконані завдання та плани на найближче майбутнє. За словами міністра, система юстиції як готувала проекти реформ, так і сама була їх об’єктом.

Суттєві зміни торкнулися всієї системи влади. Чисельність міністрів в Уряді скоротилася до 16, а кількість центральних органів виконавчої влади — зі 111 до 74. Крім того, між останніми по-новому розподілені обов’язки.

«Це не тільки розподіл функцій за видами, а й один з найсильніших антикорупційних кроків, коли неможливо сформувати проблему, самому визначити її вирішення, контролювати виконання цього рішення та підбивати підсумки, як було до цього року», — наголосив очільник Мін’юсту.

Щоправда, як визнав О.Лав­ринович, усі проблеми ще не розв’язані. Продовжити курс змін має новий закон про державну службу.

 Нові функції

 У минулому році Мін’юсту довелося виконувати додаткові завдання. Так, після прийняття антикорупційного законодавства міністерство проводить антикорупційну експертизу актів різних органів влади.

«Найбільші корупційні діяння, які мають найсильніший вплив на суспільство, на жаль здійснювались у законний спосіб, а перед цим закладались відповідні норми в укази чи постанови», — заявив міністр. Загалом у минулому році було виявлено 264 проекти, в яких містилися положення, що могли провокувати корупцію. Найчастіше такі норми стосувалися державних закупівель.

На думку О.Лавриновича, корупційні схеми в документах не можна списувати на непрофесійність авторів. Навпаки, для того, щоб використовувати такі можливості, необхідно чудово розумітися на предметі своєї діяльності.

Крім цього, міністерство провело величезну кількість експертиз при реєстрації нормативно-правових актів. Раніше ж дуже часто вони діяли без відповідного засвідчення. Найбільше, за словами О.Лавриновича, цим грішили податківці, Нацбанк, місцеві держадміністрації.

Минулого року Мін’юст зареєстрував близько 1500 нормативних актів, а в більш ніж 20 випадках — відмовив. Ця робота триватиме й навіть стане ще важливішою, в тому числі й для очільників відомств. Із 1 січня за використання нормативних актів, які не зареєстровані Мін’юстом, керівники держорганів сплачуватимуть штрафи. «Думаю, ця норма позитивно вплине на дисципліну. І в минулому залишаться випадки, коли використовувалися незареєстровані акти або нормативні акти підмінялися листами», — відзначив О.Лавринович.

КПК на старті

Предмет особливої гордості міністра — проект нового Кримінального процесуального кодексу, до підготовки якого доклали руки й працівники його відомства. «Останні 18 років різними експертами, науковцями, народними депутатами, членами Уряду ініціювалася розробка цього проекту, але він протягом років так і не став чинним», — констатував О.Лавринович. Щоправда, цьому можна знайти пояснення — підготовкою змін займатися було надзвичайно важко, адже далеко не всі були в них зацікавлені. «Система правоохоронних органів досить консервативно ставиться до серйозних змін в організації роботи, повноваженнях і функція», — сказав міністр. Але О.Лавринович переконаний, що у 2012 році новий КПК, незважаючи ні на що буде прийнятий.

«Обвинувальний ухил залишиться в історії, ми матимемо реальну змагальність і рівність обвинувачення та захисту», — наголосив міністр. У той же час О.Лавринович готовий до того, що кінцевий варіант кодексу буде компромісним. «Протягнути» через парламент усі зміни, швидше за все, не вдасться. Та все ж його прийняття має стати знаковим.

На жаль, процесуальне законодавство — не єдина проблема, з якою стикаються підозрювані. Міністр розуміє, що в СІЗО та ізоляторах тимчасового тримання до них застосовуються тортури. І самого тільки нового кодексу для боротьби із цим ганебним явищем недостатньо. На думку О.Лавриновича, потрібно покращувати відбір кадрів на роботу в правоохоронних органах, а також створювати такі умови, які передбачатимуть негайне й жорстке покарання для тих, хто вдається до тортур.

Змінити систему правоохоронних органів навряд чи вдасться в наступному році. І міністр, і суспільство свідомі того, що це справа тривалого часу. Головне, щоб відбувалося покращення і рух спрямовувався в правильному напрямку.