Бюджетний калькулятор

Фінансування судів зросте в 1,5 раза, а зарплату законникам нараховуватимуть за новими правилами

Як казав один з мультиплікаційних героїв, як корабель назвеш, так він і попливе. Це правило можна застосувати й до головного фінансового закону: від того, який розмір видатків для Феміди в ньому передбачений, залежатиме якість правосуддя. Останні роки проблема нестачі коштів часто заводила суди в глухий кут: вони неодноразово заявляли, що можуть припинити діяльність. А чи покращиться ситуація в цьому році й чи вистачить у держави коштів на забезпечення справедливого, неупередженого та незалежного правосуддя?

Два подарунки

 2011 р. став випробувальним строком як для самої Феміди, так і для тих, хто «опікується» нею: Державної судової адміністрації, органів суддівського самоврядування. Адже всі вони мали торувати шлях для нововведень, передбачених законом «Про судоустрій і статус суддів», та боротися з недоліками. Особлива увага приділялася вирішенню проблеми браку бюджетних коштів, від якого кожного року страждає вся судова система. Проте без втручання парламентарів поліпшити фінансове становище законників не вдалося б.

У 2012-му завдяки спільним зусиллям народних депутатів, ДСАУ та рад суддів на третю гілку влади чекатимуть два подарунки. Перший — судовий збір, який зараховуватиметься до спеціального фонду держбюджету. Ці гроші спрямовуватимуться «на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису».

Своїй появі цей подарунок завдячує закону «Про судовий збір», прий­нятому влітку 2011 р. Чинності акт набув 1 листопада того ж року. «ДСАУ активно підтримувала прийняття цього закону. Він посилить незалежність судів і при цьому дозволить суттєво підвищити рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів судової влади. Здебільшого завдяки прийняттю цього закону бюджетний запит на 2012 р., сформований ДСАУ, передбачає збільшення видатків на утримання судів на 50%», — розповів у інтерв’ю нашому виданню очільник ДСАУ Руслан Кирилюк.

Другий презент — уведення в дію положень закону «Про судоустрій і статус суддів», які регулюють питання суддівської винагороди. З 1 січня 2012 р. посадовий оклад володаря мантії, який працює в місцевому суді, встановлюється в розмірі 8 мінімальних зарплат. Крім цього, законники отримуватимуть доплату за вислугу років, перебування на адмінпосаді, науковий ступінь і роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці.

«Ці два кроки забезпечують пе­редумови для поліпшення фінансового становища судів, а самі цифри, на які це фінансування збільшиться, залежатимуть здебільшого від загального економічного становища держави. Слід зазначити, що розмір судового збору в багатьох випадках залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Зростатиме величина цього соціального стандарту — зростатимуть і видатки на судочинство», — вважає Р.Кирилюк.

 «Небезпечний» спецфонд

 Однак судовий збір та «запуск» ст.129 «Суддівська винагорода» могли стати не приємним подарунком для Феміди, а її головним болем. Адже спершу планувалося, що суддівську винагороду виплачуватимуть із спецфонду бюджету, який формуватиметься за рахунок коштів, котрі надходять від судового збору. Така позиція Уряду здавалася непохитною. Проте представникам ДСАУ та органів суддівського самоврядування вдалося «переконати» Кабмін не робити такого кроку. «Суди — не госпрозрахункові організації, і суддівська винагорода не повинна залежати від того, наскільки буде наповненим спецфонд, а належне фінансування суддівської винагороди є гарантією незалежності суддів», — такою була думка голови Ради суддів України Ярослава Романюка.

Згідно з кошторисом зарплати законників виплачуватимуться із загального фонду держбюджету. За рахунок спецфонду забезпечуватимуться всі інші потреби здійснення правосуддя, зокрема й оплата праці співробітників апарату судів.

Побоювання судової влади були зрозумілі: сума доходу від судового збору, закладена в бюджеті, — майже 1,9 млрд грн. — була переконливою, проте не вселяла надії на забезпечення належного фінансування. Адже важко передбачити, скільки осіб, органів чи установ звернеться до суду й чи не будуть вони звільнені від сплати збору.

І ще один момент мав насторожити Феміду. За словами деяких політиків, закон «Про судовий збір» повинен розвантажити суди: акт спонукатиме громадян до пошуку самостійного та мирного вирішення дрібних спорів, що призведе до зменшення кількості позовів. Адже якщо за подання до суду заяви чи скарги доведеться викласти чималу суму, то позивач не один раз зважить усі «за» і «проти» такого рішення.

Такий прогноз і викликає занепокоєння: у разі зменшення звернень до обителей Феміди зменшиться й дохід держбюджету від сплати судового збору. Висновок напрошується один: якби кошти збору йшли на оплату праці законників, то з її своєчасністю та повнотою виникали б проблеми.

 Прихильність фінансової фортуни

 «У законі «Про Державний бюджет України на 2012 рік» для потреб судів передбачено в півтора раза більше коштів, ніж у 2011-му. Очевидно, що заплановане в новому році збільшення фінансування не вирішить усіх проблем судової гілки влади, однак такий крок повинен стати позитивною тенденцією на наступні роки», — наголошував Президент, вітаючи володарів мантій з професійним святом — Днем працівників суду.

Так, видатки для обителей Феміди збільшили, але чи буде задоволено всі потреби — вже інше питання. За словами Р.Кирилюка, цифри в прийнятому парламентом держбюджеті-2012 істотно не відрізняються від тих, які були в проекті цього документа після його прийняття в першому читанні. Тобто можна сказати, що після проходження всіх законодавчих «кіл» бюджетному запиту пощастило вціліти.

Серед вищих спеціалізованих судів пальму першості тримає Вищий господарський суд: для нього планується виділити понад 178,5 млн грн. (минулого року — 123,8 млн). Щоправда, таку щедрість законотворці продемонстрували не відразу: в проекті головного фінансового документа цій обителі Феміди пропонувалося виділити 136,08 млн грн. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правосуддя голові ВГС Вікторові Татькову вдалося переконати нардепів, що для забезпечення стабільної та ефективної роботи суду додатково потрібно виділити ще 42,4 млн з лишком.

«Адмін’юстиція — завжди в ролі наздоганяючого», — бідкався у вересні 2011-го тодішній очільник Вищого адмінсуду Олександр Пасенюк. На потреби ВАС у держбюджеті передбачено майже 107,6 млн грн. (у 2011-му — 85,3 млн). Таким чином, щодо фінансування він відстає від ВГС на 71 млн, а від Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ — на 63 млн.

ВСС утратив свою минулорічну лідерську позицію (в держбюджеті-2011 на його потреби виділялося найбільше коштів порівняно з іншими установами на верхівці судової системи). У 2012-му ця обитель Феміди отримає майже 170,7 млн грн. (132,5 млн — у 2011 р.), а до першого місця їй не вистачило всього-на-всього 8 млн. До речі, ВСС пощастило додатково вибити майже 2 млн грн., адже в проекті основ­ного фінансового закону на цей рік на його потреби пропонувалося виділити 168,9 млн. За словами заступника голови ВСС Михайла Вільгушинського, розрахункова потреба витрат для ВСС — 253,2 млн грн. Розуміючи важке економічне становище нашої держави, М.Вільгушинський попросив у нардепів тільки 10,1 млн на поточні видатки та 20 млн — на видатки розвитку (нове будівництво). Мабуть, він був менш переконливим, ніж В.Татьков, тому вмовив парламентарів на виділення лише 6,7% названої суми.

Верховному Суду передбачили 103,7 млн грн. Його представники просили збільшити цю суму ще на 5 млн, однак законодавці їх не почули. А, за підрахунками найвищого судового органу, в системі судів загальної юрисдикції для належної роботи установи потрібно 199,3 млн.

Цьогорічний головний фінансовий документ прихильний до окружних та апеляційних адмінсудів. Очевидно, благання О.Пасенюка були почуті, й тепер законникам не доведеться сповіщати осіб про засідання, купувати меблі та оргтехніку власним коштом. Так, на потреби місцевих адмінсудів передбачено 229,06 млн грн. (у 2011-му — 174,5 млн), апеляційних адміністративних — 223,8 млн грн. (у 2011 р. — 93,4 млн).

До «господарників» з другої інстанції фортуна не була прихильною: їм у 2012 р. виділено 133,7 млн грн., а 2011-го — 125,5 млн. Щедре фінансування отримали загальні місцеві суди — 2,2 млрд грн. (минулого року їм виділили 1,46 млрд). Не бідкатимуться й загальні апеляційні суди: у 2012-му на їхні потреби заплановано 680,3 млн грн., тоді як торік — 388,42 млн.

***

Звичайно, не всі прохання судів ураховані, проте факт залишається фактом: обсяги коштів на потреби судів збільшено. Головне — не зупинятися на досягнутому. Зокрема, пропонується, аби органи суддівського самоврядування брали участь у процесі формування бюджету третьої гілки влади.

Також із метою запобігання можливим звинуваченням у несправедливому розподілі між судами коштів ДСАУ варто було б радам суддів загальних, адміністративних та господарських судів спільно з ТУ адміністрації щорічно визначати потреби кожного суду у фінансовому забезпеченні й затверджувати ці показники на відповідних конференціях. Це були б ті контрольні цифри, нижче яких ДСАУ при фінансуванні конкретних судів опускатися не вправі.

Порівняльна таблиця обсягів фінансування судової влади у 2011—2012 роках