Анкета без надмірностей

Робоча група з удосконалення процедури добору кандидатів на посади суддів, створена за ініціативи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, провела своє друге засідання. Якщо минула зустріч була присвячена проведенню спеціальної перевірки претендентів, то цього разу присутні обговорювали проблеми анонімного тестування та кваліфікаційного іспиту. Також чимало часу присвятили анкетам, які кожен з кандидатів подавав до комісії до початку проведення добору.

У законі «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що для участі в доборі потенційних володарів мантій претендент повинен подати пакет документів, серед яких — «анкета, що містить інформацію про нього». Останню має розробити й затвердити ВККС.

Перед початком першого добору, розпочатого навесні минулого року, комісія підготувала анкету. Нині ж, коли пошук кадрів для Феміди завершився, «кваліфікаційники» вирішили підкоригувати список даних, які кандидат зобов’язаний надати комісії.

Наприклад, в одному з пунктів анкети кандидатів просили вказати, чи притягували їх протягом останнього року до адміністративної та дисциплінарної відповідальності. На думку деяких присутніх, претенденти повинні надати відомості хоча б за 5 років, а не за один. Адже лише так можна з’ясувати: кандидат є затятим порушником чи тільки раз притягувався до відповідальності.

До того ж було запропоновано вказати, чи знято застосовані до претендентів стягнення. Також не завадило б, аби вони вказували, за що саме їх притягували до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

На думку «кваліфікаційника» Володимира Віхрова, з анкети потрібно виключити пункт щодо двох осіб, котрі можуть охарактеризувати кандидата як професіонала. «Це зайвий пункт, він не несе жодного смислового навантаження. Кандидат дзвонить і питає: «Знаєте мене?» Кажу: «Знаю». «А можна зазначити ваші координати в анкеті?». — «Зазначайте», — відповідаю. Потім мені телефонують з комісії та запитують, чи знаю я конкретного кандидата. Я кажу, що знаю, він працював у мене в суді. На цьому — все», — зауважив В.Віхров.

«Я не погоджуюсь із цією думкою. Ми включили цей пункт до анкети, аби з’ясувати особисті якості претендента, як він поводить себе в колективі, в цілому в соціумі», — заперечила представниця комісії Ніна Фадєєва.

Заступник голови ВККС Микола Пінчук підтримав Н.Фадєєву. На його думку, зарубіжний досвід підтвердив необхідність існування такого пункту в документі. «А нам потрібно орієнтуватися на цей досвід», — резюмував М.Пінчук.

Керівник секретаріату Вищої ради юстиції Ольга Булка зауважила, що збирати персональну інформацію про потенційних суддів потрібно обережно, вона не повинна бути надмірною. Водночас даних має бути достатньою для подальшої «роботи» ВККС із цим претендентом. На її думку, зайвим в анкеті, зокрема, є прохання вказати ідентифікаційний код.

Дискусія точилась і навколо того, варто чи ні доповнювати анонімний тест та кваліфікаційний іспит додатковими питаннями. Представники Національного університету «Одеська юридична академія» запропонували, аби в тестах були не лише питання з варіантами відповіді, а й питання, які б «змушували претендентів подумати». Наприклад, запропонувати їм дати визначення поняття «кримінальне право» чи «прокуратура».

«Необхідно з’ясувати, чи вміють ті, хто після іспиту направлятиметься на проходження спеціальної підготовки, мислити, та перевірити якість їхніх знань. Адже потім кандидати навчатимуться півроку за державні кошти. Треба знати, чи варто державі витрачати на ту чи іншу особу гроші», — наголосив один із представників Національного університету «Одеська юридична академія».

«Ті 5 слів, які кандидат напише в тесті, даючи визначення того чи іншого поняття, не скажуть нам, що це за людина і який у неї рівень знань», — заперечив хтось із присутніх.

Усі рекомендації та зауваження учасники робочої групи взяли до уваги й обговорять їх під час «завершальної частини» вдосконалення процедури добору кандидатів — на науково-практичній конференції, яка відбудеться 22—24 лютого у Львові.