«Чутливий» контроль

У парламент унесено список підприємств, які реєструватимуть персональні дані

Не всі підприємці повинні реєструвати бази персональних даних, переконані в парламенті. Натомість захищати слід «чутливу» інформацію, поширення якої може завдати людині неприємностей. Такими даними, на думку нардепів, володіють банки, приватні клініки, нотаріуси, заклади освіти та деякі інші суб’єкти підприємницької діяльності.

Перші ідеї

 Народні депутати вже розпочали активну підготовку змін до закону «Про захист персональних даних». Як повідомляв «ЗіБ», правила контролю за базами особистої інформації піддавались критиці нардепів через необхідність реєструвати дані практично всіма підприємцями та надзвичайно високі штрафи за порушення встановлених правил. Санкції за різні недотримання прописаних вимог могли становити від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1,7 тис. — 17 тис. грн.

Як наслідок, до Державної служби реєстрації баз персональних даних надійшли мільйони листів, з якими чиновники просто фізично не мог­ли впоратись. Тому народні обранці прий­няли закон «Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», яким заборонили накладати штрафи до липня цього року. 31 січня Президент підписав документ, таким чином дозволивши використати майже піврічний термін для вдосконалення законодавства.

Майже відразу нардепи почали вносити свої пропозиції. 6 лютого в парламенті було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про захист персональних даних» (№9790), поданий Наталею Королевською.

 Список «небезпечних»

 Нардеп звернула увагу на той факт, що в прийнятому законі дається розмите визначення терміну «база персональних даних». Як наслідок, під дію документа підпадають підприємці, що де-факто не працюють з такою інформацією.

За словами Н.Королевської, персональні дані розподіляються за критеріями «чутливості» та небезпеки їх розповсюдження. Так, відомості загального характеру містять прізвище, ім’я, дату та місце народження, громадянство, місце проживання. До «чутливої» інформації відносять такі дані, як етнічна приналежність, релігійні погляди, стан здоров’я, ідентифікаційний код, номери банківських рахунків, члени родини, кредитна історія тощо.

Проект пропонує обмежити сферу дії закону, поширивши її лише на тих суб’єктів підприємницької діяльності, робота яких пов’язана з базами даних, що містять «чутливу» інформацію. До таких пропонується віднести:

• фінансово-кредитні установи;
• страхові компанії;
• операторів телекомунікаційних послуг;
• підприємства житлово-комунальних послуг;
• приватні медичні установи;
• аудиторські компанії;
• адвокатські контори, нотаріусів;
• авіакомпанії;
• туристичні компанії;
• заклади освіти;
• підприємства оптової і роздрібної торгівлі, громадського харчування, а також інші підприємства, які мають систему дисконтних карт, для користувачів таких карт.

Установлення обмеженого списку, на думку Н.Королевської, не лише спростить життя більшості підприємців, але й зменшить навантаження на бюджет, оскільки не треба буде витрачати кошти на реєстрацію мільйонів баз персональних даних.

Очевидно, до липня нардепи все ж спростять правила реєстрації, але говорити, що прийнятий закон матиме саме такий вигляд, зарано. Швидше за все, інші народні обранці також унесуть свої пропозиції. Головне, аби намагаючись спростити законодавство, парламентарі не заплутали його ще більше.