Чи можна безкарно заходити на приватне подвір’я, навіть якщо ділянка не належить потерпілому — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Сам факт протиправного володіння особою житловим приміщенням та/ або земельною ділянкою не надає права нікому входити й оглядати ці об’єкти без дозволу фактичного володільця за межами встановлених законом процедур.
На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок місцевого суду у справі №722/151/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі вироком місцевого суду чотирьох службових осіб Сокирянської міської ради визнано винуватими в незаконному проникненні (шляхом зняття загороджувальної сітки через сусіднє подвір’я) у володіння потерпілого — садибу, де вони протиправно провели огляд земельної ділянки (ч.2 ст.162 КК). Апеляційний суд змінив цей вирок, звільнивши засуджених від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
У касаційній скарзі сторона захисту, серед іншого, зазначила про відсутність у засуджених умислу на незаконне проникнення у володіння потерпілого й об’єктивної сторони злочину в їхніх діях з огляду на те, що ділянка розташована на території прибережної захисної смуги, належить до земель водного фонду і була передана потерпілому у власність незаконно.
Своєю чергою, ККС указав, що юридичні підстави, на яких житло чи інше володіння належить особі, законність чи незаконність набуття потерпілим права на них не впливають на юридичну кваліфікацію дій за ст.162 КК, що полягали у свавільному проникненні й огляді такого володіння.
Предметом цього злочину є будь-яке житло чи інше володіння, які фактично належать потерпілому і перебувають у його користуванні, незважаючи на спірність реалізації відповідних повноважень. Наявність спору щодо зазначених об’єктів не виключає фактичного володіння і користування ними.
Суди встановили, що на час вчинення особами інкримінованих їм дій земельні ділянки, передані у власність потерпілому, не були віднесені до категорії земель водного фонду в установленому законом порядку. Крім того, до надання у приватну власність потерпілому спірних ділянок, які перебували в комунальній власності і розпорядженні міської ради, цей орган місцевого самоврядування сам визначив їх цільове призначення як «будівництво й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» і «ведення особистого селянського господарства» та відніс до категорій земель житлової та громадської забудови і сільськогосподарського призначення відповідно. Виходячи з наведеного, ККС констатував, що встановлений пізніше судом факт надання потерпілому ділянки у власність із порушенням спеціальних норм земельного й екологічного законодавства не призвів до ретроспективних правових наслідків у виді легалізації порушення недоторканності приватного володіння службовими особами міської ради.
Адже кримінально-правова охорона недоторканності житла чи іншого володіння особи покликана забезпечити також захист нерозривно пов’язаного з цими об’єктами права людини на повагу до її приватного та сімейного життя. Тому ст.162 КК застосовується й у випадках, якщо проникнення жодним чином не позначається на праві власності або іншому праві володіння, а також може застосовуватися навіть у разі, коли протиправне вторгнення здійснено власником відповідного майна.