Шановний Вікторе Андрійовичу, шановні присутні!
Перш за все хочу сказати, що найголовніша інвестиція, яку одержала сьогодні Україна, — це наш новий Президент. Вважаю, що всі присутні мене в цьому підтримають.
В Україні є все необхідне для процвітання нації. Як ваш, Вікторе Андрійовичу, соратник по фракції, назву три основні речі, про які ви, на мою думку, повинні піклуватися і які вимагають першочергової вашої уваги для того, щоб наша країна була багатою.
Парламентські слухання з питань здійснення судово-правової реформи в Україні, які відбулися 16 березня, дозволили її учасникам привернути увагу до найболючіших проблем судочинства. Доволі авторитетний суддівський та науковий корпус, що зібрався в цей день у залі Верховної Ради, мав виробити пропозиції щодо нагальних кроків на шляху реформування законодавчого забезпечення діяльності судової системи. На жаль, обмін думками відбувався переважно між самими суддями та нечисленними народними депутатами, які переймаються турботами судової гілки влади.
Форум «Бізнес і влада — партнери», що відбувся 5 березня, зібрав велику кількість підприємців і перших осіб країни, а також продемонстрував стійке бажання влади порозумітися з представниками всіх видів бізнесу. Спочатку програма форуму була розрахована на вступне слово Президента і три різні секції, але останнім не судилося втілитися в життя, оскільки слово глави держави розтяглося в цілому години на чотири. Прагнучи не відхилятися від загальної тематики форуму, Президент усе-таки торкнувся ряду інших досить важливих державних проблем.
Тепер, коли достеменно стали відомими деякі деталі загибелі екс-міністра внутрішніх справ Ю.Кравченка, зокрема те, що було здійснено два постріли в голову (в підборіддя і в скроню), можу з упевненістю заявити: Кравченко не покінчив самогубством, його просто вбили. І в мене з цього приводу виникає два питання, які викликають занепокоєння та тривогу.