Шановний Леоніде Михайловичу!
Хотілося написати вам листа від руки, але, кажуть, що це неприпустимо в діловому спілкуванні. А дуже хотілося звернутись відверто, з довірою, з теплотою, бо, здається, відчуваю вашу щиру душу.
Хоч і з великим запізненням, хочу подякувати вам за подарунок — Біблію. То було не зайвим нагадуванням і застереженням, що, крім відомих гілок влади та людського суду, є і Божий суд. Як же буває непросто і нелегко виносити рішення, які мають відповідати законам Божим та людським! Але вам не легше, тому не буду обтяжувати вас скаргами та жалями.
Дякую вам і за «Закон і Бізнес»: одержуємо, читаємо, набираємось досвіду, подумки полемізуємо. Скористалася і пільговою передплатою на півріччя.
Оскільки через мої руки, мозок і серце проходять переважно справи про банкрутство, маю певний досвід і своє бачення проблем застосування чинного законодавства, яке регулює цей вид відносин.
Перемога того чи іншого кандидата на посаду Президента безумовно матиме наслідком перегляд керівних посад у всій системі виконавчої влади. Принципи підбору нових кадрів можуть бути різними: від «фахового» до «відданого». 
Вже за два тижні — 3 липня — офіційно стартують президентські перегони-2004. Скорочена у строках кампанія, половина якої припадає на політично пасивне літо, вимагатиме від кандидатів на посаду глави держави нестандартних стратегій боротьби за голоси виборців. Не останню роль у цьому змаганні відіграватимуть організаційні та адміністративні здібності керівників виборчих штабів кандидатів. 
Як повідомляв «ЗіБ», 11 червня відбулося засідання Пленуму Верховного Суду, який розглянув питання застосування в судовій практиці кримінального законодавства. У першому читанні судді ухвалили постанову стосовно захисту прав потерпілих, а в остаточній редакції — щодо застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Обговорені були і деякі питання, що виникають при провадженні у кримінальних справах щодо застосування і відтворення технічного запису судового процесу.
100 років тому був прийнятий закон, що дозволяв російським селянам безперешкодно переселятися в необжиті області країни. І це не дивно: для Росії, яка постійно обростала новими землями, переселення було головним способом їхнього освоєння — у всіх розуміннях. Однак переселення переселенню різниця. Одні колоністи їхали в далекі краї добровільно і відкрито, користуючись державними пільгами, інші — таємно, а третіх привозили під конвоєм. Не даремно ж у радянські часи казали: «Можна за путівкою комсомолу, а можна — за рішенням суду».