Цінності мінливі, спори — вічні

Усунення дискримінації батька та вагітної жінки, а також свіжа практика ЄСПЛ: що міг пропустити адвокат із сімейного права?

Комітет із сімейного права Національної асоціації адвокатів України підготував інформаційний дайджест новин у сфері сімейного права за II квартал 2021 року. Тут зібрані найсвіжіша судова практика та законодавчі ініціативи.

Шляхами змін

У бюлетені, який перебуває у вільному доступі, представлено: новини комітету та анонси майбутніх заходів; новели (актуальні зміни) законодавства; перелік наукових публікацій, дисертацій. Також дайджест включає в себе огляд судової практики у справах щодо поділу майна подружжя, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини, міжнародного викрадення дітей, визначення походження дітей, позбавлення та поновлення батьківських прав, видачі обмежувальних приписів та інших сімейних спорів та практики Європейського суду з прав людини. У розділі «Різне» розміщено правові новини у сфері сімейного права, відповіді членів комітету на запитання адвокатів, посилання на бюлетень за минулий період і методичні рекомендації для адвокатів «Спори про міжнародне викрадення дітей».

До актуальних змін законодавства у сфері сімейного права ввійшов закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», №1401-IX, який набрав чинності 9.05.2021. Метою прийняття даного закону було забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками. Також законодавець спробував усунути законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною та створити передумови для посилення ролі батька у процесі вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні. Також з’явились постанови Кабінету міністрів «Про внесення змін до переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 21.07.2021 №747 та «Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини» від 7.07.2021 №693.

У рамках законотворчої діяльності з’явилось і кілька ініціатив. Це пропозиції та зауваження до законопроекту «Про внесення змін до статті 110 та 111 Сімейного кодексу України» (від 14.05.2021 №5492). Нагадаємо, що пропонується дозволити розірвання шлюбу під час вагітності та протягом одного року після народження дитини (запровадивши безумовне право на пред’явлення позову) та не застосовувати заходи примирення подружжя судом у випадках, коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насилля (доповнення до ст.111 СК). Наразі позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Також у бюлетені йдеться про пропозиції та зауваження до законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення їх дітьми окремих правопорушень у сферах безпеки дорожнього руху та торгівлі» (від 16.04.2021 №5396). У пояснювальній записці до даного проекту зазначено, що він спрямований на створення безпеки дорожнього руху, захисту життя та здоров’я громадян, малолітніх та неповнолітніх дітей, дотримання правил торгівлі. Пропонується внести зміни до ссст.139 та 160 КпАП. Зокрема, ст.139 пропонується доповнити чч.2 та 3, якими передбачити адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за створення перешкод для дорожнього руху неповнолітніми та малолітніми дітьми. У ст.160 пропонується передбачити адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за здійснення торгівлі в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях неповнолітніми та малолітніми дітьми.

Європейський погляд

Окрім ретельного огляду практики Верховного Суду у сімейних спорах, комітет включив у бюлетень також ряд рішень ЄСПЛ. Так, адвокати звернули увагу колег на рішення ЄСПЛ у справі «Нечай проти Росії». Суть заяви, поданої до ЄСПЛ, полягала в тому, що суди, установлюючи графік побачень, не взяли до уваги всіх обставин справи та не навели достатніх причин для такого серйозного обмеження контактів батька з дочкою, яка мешкає з матір’ю. У скарзі заявник (батько дитини) вказав на порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку із серйозним обмеженням його батьківських прав. На його думку, звівши його право бачитися з донькою до 12 год. на рік, суди фактично зрівняли його статус із незнайомою для неї людиною, що робить неможливим розвиток нормальних сімейних зв’язків між ними. Заявник додав, що національні суди не вказали у своїх рішеннях на будь-які негативні фактори, що заважають йому бачитися з дочкою (алкогольна, наркотична залежність і т.п.). У результаті ЄСПЛ виявив порушення ст.8 конвенції та присудив заявникові €12,5 тис. як компенсацію за моральну шкоду, а також €5,5 тис. на відшкодування судових витрат.

Розглянуте ж у дайджесті рішення ЄСПЛ у справі «F.O. v. Croatia», стосувалося популярного нині співвідношення «батогів» і «пряників» у системі середньої освіти. Заявник у цій справі був учнем державної середньої школи, який тричі впродовж вересня 2011 року в усній формі був підданий словесним образам з боку вчителя математики. Перший випадок образ був спрямований на дисциплінування заявника та його однокласників за запізнення до школи. Другий випадок мав місце після того, як заявник поскаржився на образи директору школи, і третій випадок був через декілька днів після цього. У зв’язку з такими образами заявникові була надана психологічна допомога. Його терапевт діагностував у нього посттравматичний стресовий розлад, а психолог встановив, що заявник страждав на гострий тривожний розлад.

Адміністрація школи намагалася вирішити це питання всередині школи; відповідна служба Міністерства освіти дійшла висновку, що проблему варто вирішувати шляхом обговорення між адміністрацією школи та батьком заявника; державна прокуратура відмовила у відкритті кримінального провадження; а Конституційний суд визнав скарги заявника неприйнятними. Однак ЄСПЛ дійшов висновку про порушення ст.8 конвенції. При цьому суд послався на свою усталену практику, згідно з якою заходи, ужиті у сфері освіти, за певних обставин можуть впливати на право на повагу до приватного життя, але не кожна дія чи захід, які можуть бути названі такими, що завдають шкоди психічній недоторканності особи, обов’язково призводять до такого втручання («Costello-Roberts v. the United Kingdom»).