Формального виконання закону адвокатами недостатньо

Думка голови ВАКС про зловживання правами у процесі

Адвокати, що працюють у Вищому антикорупційному суді, у переважній більшості хороші професіонали. Але у гонитві досягти інтереси будь-яким способом не всі вони добросовісно використовують Кримінальний процесуальний кодекс.

Про це розповіла голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко під час XII Судового форуму Асоціації правників України, який днями проходив у Києві, передає «Закон і Бізнес».

«Якщо говорити з точки зору кримінального процесу, то ми маємо дуже класний КПК, який є прогресивним, демократичним. 2012 рік став дійсно переломним моментом для українського кримінального провадження, коли захист отримав належні інструменти для того, щоб працювати правильно, грамотно у демократичній площині, - зауважила представник судової гілки влади. - Але є проблема: цей кодекс розрахований виключно на добросовісне використання».

На погляд очільниці ВАКС,  далеко не всі адвокати (які дійсно професіонали, добре знають закон), використовують КПК добросовісно. «Виникає ситуація з точки зору адвоката: якщо я формально дотримуюсь положень, які передбачені в КПК, то я молодець. А те, що крім закону ми в процесі говоримо про такі речі як етику, чистоту, репутацію, яка формується… У гонитві досягти інтересів будь-яким способом, чомусь це опускається», - пояснила вона.

В.Михайленко вважає, що «використання формально законних інструментів адвокатами дає можливість, якщо не уповільнити процес, то деякі справи заблокувати повністю».

Також вона озвучила статистику щодо дисциплінарних скарг, які подавалися на адвокатів за час діяльності ВАКС.

Вона запевнила, що ці випадки були пов’язані не з дрібним дисциплінарним порушенням, а з систематичною роботою адвоката на затягування або блокування справи.

Суддя навела декілька прикладів: коли адвокати без поважних причин по черзі не ходять у засідання, а обвинувачений при цьому сам не розуміє, що відбувається; коли адвокати встають і виходять із зали судового засідання. «Колеги, ну як це, - обурюється В.Михайленко. - Твій клієнт залишається в залі, а ти показуєш, що я роблю все, що хочу». Також суддя нарікає на некоректні висловлювання по відношенню до суду, в судовому процесі, аж до ненормативної лексики.

Як окрему проблему суддя виділяє зміщення адвокатами акцентів у засадах кримінального процесу. «Заходячи в зал судового засідання, він вважає, що засада змагальності має направлятися в сторону суду, - пояснила голова ВАКС. - Я неодноразово нагадувала, що адвокат змагається не з судом, а зі стороною обвинувачення».

З 94 випадків, коли скарги на адвокатів направлялися суддями до КДКА регіонів, у 13 справах адвокатів притягнули до відповідальності.

«В деяких випадках, враховуючи тривалість процедур, комісії встановлювали порушення, але при цьому закривали провадження, оскільки сплив строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності», - додала В.Михайленко.

Вона переконана, що на випадки порушень з боку адвокатів має реагувати не суд, а адвокатська спільнота. «Коли ми говоримо про добросовісність адвокатів у кримінальному провадженні, то сама адвокатська спільнота має перша реагувати на такі випадки. Не суд. Суд – як остання інстанція, коли вже просто критично і неможливо спостерігати за порушенням етичних правил, закону. Або неможливо розглядати справу у зв’язку з тим, що адвокат користується начебто формально законними способами і просто її блокує», - зауважила голова ВАКС.

На запитання модератора сесії про те, чи є інститут дисциплінарних скарг достатнім інструментом реагування на зловживання правами, В.Михайленко відповіла таким чином: Якщо направляються скарги, то ці питання піднімаються... Колеги направляють скарги і це не залишається непоміченим. Про це говорять у новинах, пишуть у ЗМІ. Навіть якщо КДКА не притягне адвоката до дисциплінарної відповідальності, то наступного разу цей адвокат подумає... Бо це неприємно, коли притягають до відповідальності».

Закон і Бізнес