Антикорупціонери шпиняють суддів за поїздки до рф, але не бачать такі самі вояжі «своїх»

Чи толеруватиме Верховний Суд суддів, які після 2014 року їздили до Росії та т.о. Криму? Цим стурбовані в «Фундації DEJURE». Проте жодного занепокоєння у них не викликали аналогічні вояжі глави ВККС.

На своїй сторінці у Facebook Фундація розмістила повідомлення, про справу, яку 14 березня розглядатиме Касаційний адміністративний суд, інформує «Закон і Бізнес».

Йдеться про скаргу судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Олександри Шуліки, якій Вища рада правосуддя відмовила у внесенні подання про призначення на посаду. Бо вона, ще не будучи суддею, разом із сімʼєю їздила на відпочинок до т.о. Криму (у 2014 році), а потім відвідувала свого дідуся у РФ.

Як повідомляв «ЗіБ», аби отримати «добро» від ВРП судді не вистачило одного голосу. Адже вона пройшла кваліфоцінювання, визнана такою, що відповідає займаній посаді. Й лише відсутність на тому засідання двох членів ВРП перешкодили цьому призначенню.

Натомість у фундації іронізують, що «звісно, О.Шуліці таке рішення ВРП не сподобалося, і вона звернулася до Верховного Суду з проханням визнати його протиправним. Саме в цій справі й відбудеться засідання в середу. Слідкуємо!».

Утім, дивує не те, що активісти плутають календарі, оскільки 14 березня, на яке призначено слухання справи О.Шуліки, — це четвер, а не середа. А саме спроба апелювати до нетерпимості стосовно суддів, які після 2014 року їздили до країни-агресора чи т.о.Криму.

Адже аналогічної стурбованості у «Фундації DEJURE» не виказували, наприклад, стосовно Романа Ігнатова, який, будучи суддею Апеляційного суду м.Києва, у 2014 році їздив до вже окупованого Луганська і вигадав, що начебто був затриманий бойовиками, а потім дивним чином відпущений на волю. Цей факт не завадив активістам стати на захист Р.Ігнатова і «толерувати» як його російське громадянство, так і ці поїздки.

Так само, поза їхньою увагою залишився інший факт: виявлено, що у 2019 році Р.Ігнатов завірив копію документа від установи на території так званої лнр, законність отримання якого викликає сумнів у слідства.

До того ж, не з’ясованою залишилася ситуація з російським громадянством Р.Ігнатова. Адже на початку лютого ВККС заслухала звіт робочої групи, яка не змогла спростувати факт набуття громадянства рф очільником ВККС, пославшись на відсутність дипломатичних відносин з рф. Як вважають експерти, таке рішення ухвалене з метою, аби не визнавати помилки, якої припустилася конкурсна комісія з міжнародними експертами у складі, що здійснювали добір членів ВККС.

Це, певною мірою, пояснює вибірковість уваги «Фундації DEJURE» до окремих суддів. Адже очільник фундації Михайло Жернаков також мав безпосереднє відношення до відбору нового складу ВККС, включно з Р.Ігнатовим.

Але як «толерувати» суспільству таку вибірковість антикорупційних активістів, питання — відкрите.

Закон і Бізнес