СЕРГІЙ КІВАЛОВ, голова Комітету ВР з питань правосуддя
Останнім часом деякі опозиційні політики влаштували «ходіння в юриспруденцію», причому поводяться відносно юридичних інститутів, як слон у посудній крамниці. А коли знайомство з юриспруденцією обмежене фільмами, такими як «Адвокат диявола», — до конфузу недалеко.
Пряма телевізійна трансляція кримінального процесу — це взагалі щось надзвичайне. Кримінально-процесуальний кодекс такого не передбачає. Кримінальний процес в цьому сенсі набагато суворіший за адміністративний і цивільний.
Кодекс дозволяє кінозйомку слідчих дій, але в жодному випадку не телевізійний ефір судового процесу.
Про «європейські стандарти» опозиціонерам взагалі краще б мовчати, щоб не ганьбитися. Рекомендації органів Ради Європи вимагають взагалі заборонити пряму трансляцію із залу судових засідань, крім випадків, коли це дозволено законом або уповноваженим судовим органом. І тільки в тому випадку, якщо це не створює небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судового процесу або суддів.
Комітет міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Про надання інформації через ЗМІ щодо кримінального судочинства», закликаючи держави співпрацювати з журналістами і організовувати для них тренінги з правових питань, указує на цілу низку обмежень як щодо доступу до судових процесів, так і стосовно поширення інформації про них.
Навіть Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ч.2 ст.10) дозволяє обмежувати свободу засобів масової інформації для підтримки авторитету суду, забезпечення його неупередженості, захисту прав інших громадян.
Але хіба це хвилює політиканів, яким потрібно «щось сказати» і в будь-яких бідах, від засухи до дощу, звинуватити Президента?
Не доводиться дивуватися, якщо наступним номером зажадають прямої трансляції з нарадчої кімнати, квартири судді тощо, адже телешоу «Дім-2» вони дивляться, а законів не читають і не поважають.
Тих вимог, які, на відміну від трансляції, є в Кримінально-процесуальному законі (ст.271): учасникам процесу звертатися до суду стоячи, відповідати на питання, виконувати розпорядження головуючого в судовому процесі, утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду, — навмисно не дотримуються.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 8.38 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!