Авторське право, суддівські гарантії та інші рішення ЄСПЛ — огляд

Захист прав інтелектуальної власності, включно із захистом авторських прав, підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Тож органи державної влади повинні провести належне розслідування порушення таких прав.

На цьому наголосив Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Korotyuk v. Ukraine», інформує «Закон і Бізнес».

Ця справа  стосувалася неналежного розслідування органами влади фактів розповсюдження в інтернеті книги заявниці без її згоди, що, як наслідок, було порушенням її права інтелектуальної власності. ЄСПЛ погодився з доводами заявниці про невиконання владою позитивних зобов’язань у сфері захисту авторських прав і констатував порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції (захист власності).

Крім цієї справи, в огляд практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими впродовж січня 2023 року, увійшли й низка інших.

Так, справа «Cotora v. Romania» стосувалася дисциплінарного провадження щодо голови апеляційного суду через те, що вона, імовірно, впливала на процес відбору й призначення конкретних кандидатів на посади своїх заступників. ЄСПЛ в цій справі визнав відсутність порушення §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд). Адже під час як дисциплінарного провадження, так і наступного його перегляду судами були дотримані відповідні гарантії цієї статті.

Справа «Ovcharenko and Kolos v. Ukraine» стосувалася звільнення суддів Конституційного Суду через участь в ухваленні ними рішення КС у 2010 році, яке було наслідком суттєвого збільшення повноважень тодішнього Президента В. Януковича. ЄСПЛ констатував порушення ст.8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) через невизначеність обсягу того, які саме дії судді охоплюються порушенням присяги (див. «Проігнорований імунітет», «ЗіБ», 13.01.2023).

Справа «Pagerie v. France» стосувалася правомірності впровадження для заявника комендантської години та обов’язку з’являтися до поліції після хвилі терористичних атак у Франції в листопаді 2015 року. ЄСПЛ урахував особливий контекст цієї справи — боротьбу з тероризмом і зобов’язання захищати суспільство та окремі права. ЄСПЛ не побачив порушення ст.2 Протоколу №4 до конвенції (свобода пересування). Адже, запроваджуючи такі обмеження, органи влади керувалися нагальною необхідністю запобігання тероризму, поведінкою заявника й, окрім цього, він мав певні процесуальні гарантії та право періодичного перегляду необхідності комендантської години.

Огляд підготовлений Верховним Судом.

Закон і Бізнес