Коли попередження про переслідування може порушити права кривдника — ЄСПЛ

Поліцейське попередження, винесене в рамках провадження про запобігання переслідуванню, було позбавлене належного правового захисту від зловживань.

Такого висновку дійшов Європейський суд за прав людини у рішенні від 22.06.2023 у справі «Giuliano Germano v. Italy», інформує «Закон і Бізнес».

Згідно з обставинами цієї справи, у травні 2009 року дружина Джуліано Джермано виїхала з сімейного будинку разом з їхньою семирічною донькою. Через три дні вона подала заяву на свого чоловіка за жорстоке поводження, яке, за її словами, він вчинив з нею в ніч, коли вона пішла (через кілька років вона відкликала цю заяву).

У листопаді 2009 року вона заявила на нього за те, що він переслідував її, няню її доньки та деяких друзів телефонними дзвінками та текстовими повідомленнями. Стверджуючи, що він намагався контролювати її особисте життя, ізолював і залякував її, вона просила винести йому попередження.

Поліція розпочала розслідування і зібрала 17 свідчень від осіб, про яких йшлося в заяві. Дж.Джермано попередили, щоб він дотримувався закону і не повторював поведінку, яка призвела до попередження; будь-яке порушення автоматично призведе до притягнення його до кримінальної відповідальності за переслідування, а будь-яке покарання, яке він понесе, буде збільшено через автоматичне застосування обтяжуючих обставин у зв'язку з тим, що він отримав попередження.

Заявник безуспішно намагався оскаржити цей запобіжний захід на національному рівні, й згодом звернувся зі скаргою на порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до ЄСПЛ.

У рішенні Суд зазначив, що застереження було сформульовано таким чином, щоб обмежити, принаймні в принципі, можливість заявника контактувати з дочкою та підтримувати стосунки з друзями. Однак, з огляду на загальне формулювання протоколу застереження та необхідність ретельно моделювати зміст і характер спілкування та контактів з дружиною, заявник міг зіткнутися з обмеженням можливості організовувати побачення з донькою, проводити з нею час, а отже, виконувати свої батьківські обов'язки, що відповідає найкращим інтересам його дитини та необхідності гарантувати її право на спільне батьківство. Відповідно, Суд вважає, що застереження могло негативно вплинути на реалізацію заявником права на сімейне та приватне соціальне життя.

Крім того, захід був прийнятий щодо поведінки, яка підпадає під визначення «переслідування». Тож ЄСПЛ зауважив, що цей захід міг мати стигматизуючий вплив на заявника і вплинути на його репутацію.

Суд визнав проблематичним той факт, що національне законодавство на той час не передбачало часових рамок для цього заходу або права на його перегляд чи скасування, якщо він більше не є обґрунтованим.

Крім того, захід був прийнятий без надання Дж.Джермано можливості викласти свою версію подій. Як наслідок, він о не мав можливості захистити себе, і жодного обґрунтування цьому не було надано. Оскільки органи поліції заслухали свідчення 17 осіб, Суд не побачив причин, чому національні органи влади не могли заслухати Дж.Джермано.

Опис поведінки, що здійснювалася з «потенційно загрозливим ставленням», був дуже розпливчастим. Більше того, не було жодної згадки про те, що більшість свідків не підтвердили версію подій, викладену дружиною.

Оскільки застереження було надано лише на підставі аргументів і доказів, представлених його дружиною, Суд повторив, що органи влади були зобов'язані провести «автономну» і «проактивну» оцінку ризику; рішення про заходи, які необхідно вжити, повинно було враховувати всі докази, наявні у влади. Однак, як видається, жодної незалежної оцінки не було проведено.

Отже, мало місце втручання в його право на приватне і сімейне життя, яке не можна вважати «необхідним у демократичному суспільстві». Відповідно, було порушено ст.8 конвенції.

З повним перекладом цього рішення, що здійснений Вищою школою адвокатури НААУ, можна ознайомитися за посиланням.

Закон і Бізнес