Якщо договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту товариства, це свідчить про обізнаність іншої сторони із таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень,
На це звернула увагу Велика палата ВС, зміниючи в частині мотивів попередні рішення про задоволення позову про визнання договору іпотеки недійсним у справі №757/23249/17-ц, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ПАТ «Старокиївський банк» (в особі правонаступника) звернувся з позовом про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного акціонером та головою спостережної ради банку. ЗА твердженням позивача, спостережна рада банку не приймала рішення стосовно укладення іпотечного договору, що не відповідає положенням ст.71 закону «Про акціонерні товариства» та статутних документів банку.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов задовольнив, зазначивши, зокрема, що укладення безоплатного договору про надання майнової поруки суперечить спеціальній правосуб’єктності банку.
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що оскільки голова правління банку мав повноваження на підписання договорів від імені цього товариства (у тому числі оспорюваного), але не дотримався вимог до порядку вчинення правочину, зокрема його укладення за наявності рішення виконавчого органу товариства (правління), то цей правочин вважається вчиненим ним із перевищенням обсягу повноважень.
ВП зауважила, що ч.3 ст.92 ЦК встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (стст.203, 241 ЦК). Водночас, для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юрособи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Проте, таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо ця третя особа, вступаючи у відносини з юрособою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юрособи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
Також ВП ВС наголосила, що у питанні обізнаності контрагента із повноваженнями особи, яка підписує договір, слід в тому числі виходити з того, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту товариства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. У такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Якщо представник діє із перевищенням повноважень та його дії не отримують наступного схвалення особи, яку він представляє, слід вважати, що також має місце порушення ч.3 ст.203 ЦК, оскільки правочин не відповідає вимогам, які встановлюються до вільного волевиявлення учасника правочину. Адже саме воля та волевиявлення є однією із визначальних засад під час здійснення будь-яких цивільно-правових дій.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Нацбанк випустив нову пам’ятну монету
10.05.2024
НБУ вніс низку пом’якшень валютних обмежень
06.05.2024
Як стягнути аліменти з безробітної особи
30.04.2024
НБУ вводить в обіг нову пам’ятну монету
26.04.2024
Нацбанк знизив облікову ставку до 13,5%
25.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!